У 1967 році в інституті було створено лабораторію фізіології стійкості. У 1976 році її було реорганізовано у відділ фітотронії з лабораторіями використання штучного клімату (фітотрону) в селекції рослин та лабораторією оптимізації умов штучного клімату.

Після введення в 1976 році в експлуатацію фітотрону у відділі вивчали проблеми фізіології продуктивності, підвищення ефективності селекції пшениці, ячменю за використання штучного клімату.

У 1988 році відділ було реорганізовано у лабораторію стійкості до абіотичних факторів. Основним завданням стає прискорення селекційного процесу при використанні в селекційних програмах фітотрону, а також розробка способів оцінки рослин на стійкість до абіотичних стресів. У 1995 році підрозділ отримує статус відділу.

Основні напрями наукової діяльності

• Вивчення фізіолого-біохімічних і генетичних особливостей формування у рослин важливіших сільськогосподарських культур південного регіону стійкості до температурного стресу і дефіциту вологи в ґрунті для вирішення питань методології оцінки на стійкість до абіотичних стресорів.
• Дослідження найбільш важливих ланок кріопротекторної, метаболічної, осмотичної та електрофізіологічної систем, визначення інформативних фізіолого-біохімічних маркерних ознак стійкості рослин до екстремальних позитивних та негативних температур.
• Встановлення фізіолого-біохімічних особливостей формування терморезистентності, посухо- та зимостійкості з урахуванням впливу систем генів Vrn, Ppd, Vrd та скоростиглості per se.

Наукові досягнення

Розроблено енергоефективні режими вирощування до чотирьох поколінь рослин ярих і озимих зернових колосових культур в умовах штучного клімату.

Вивчення фізіолого-біохімічної природи стійкості, визначення характеру та особливостей її успадкування у гібридів від схрещування різних за типом розвитку і чутливістю до фотоперіоду генотипів, їх зв'язку з іншими цінними ознаками та якостями дозволило виявити донори з високим рівнем адаптивності та продуктивності та створити високоадаптивні сорти озимої пшениці та ярого ячменю.

Дослідження водного режиму рослин дозволило розробити принципово нову систему їх культивування в умовах штучного клімату. Обгрунтовано вплив довгоперіодних автоколивань фізіологічних процесів на продуктивність та економну витрату вологи рослинами. Встановлений характер коливань гідростатичного потенціалу ксилемного розчину дозволяє значно підвищити ефективність використання мінеральних добрив.

Розроблена система оцінки стійкості до температурного стресора, що оптимізована для використання у практичній селекції з урахуванням останніх тенденцій змін клімату. Робота ґрунтується на проведенні детального аналізу погодних умов, розрахунку трендів їх змін для конкретного регіону та визначенні найбільш важливих ланок кріопротекторної, метаболічної, осмотичної та електрофізіологічної систем для виявлення інформативних фізіолого-біохімічних маркерних ознак стійкості рослин до несприятливих високих позитивних та негативних температур. На основі цих робіт було розроблено методи оцінки й добору стійких генотипів.

Створено та захищено авторськими свідоцтвами непрямі способи оцінки морозостійкості (10 шт.), жаро-, посухостійкості (4) та холодостійкості (3). Спільно з фахівцями Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН розроблені 2 проекта ДСТУ, що регламентують проведення досліджень з визначення морозостійкості сортів озимої пшениці, та визначення вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння рослин озимої пшениці для оцінки стану посівів протягом зимівлі.

Для умов штучного клімату розроблено спосіб отримання трьох поколінь озимої пшениці з двократним добором морозостійких генотипів з гібридних популяцій.

Спеціалістами відділу запропоновано методику визначення стану озимих культур та прогнозу їх перезимівлі, яку впроваджено у виробництво.

На базі відділу працює філіал кафедри агрометеорології та агрометпрогнозів ОДЄКУ.

Основні публікації:

Литвиненко М.А. Удосконалення антронового методу визначення вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння рослин озимої пшениці для оцінки стану посівів протягом зимівлі / Литвиненко М.А., Феоктістов П.О., Блищик Д.В., Гаврилов С.В. // Вісник аграрної науки, 2017. – № 4. – С. 41-45.

Гаврилов С.В. Методи визначення стану озимих культур протягом зимівлі (Методичні рекомендації) / Гаврилов С. В., Феоктістов П. О., Нагуляк О. І., Блищик Д. В., Бабаш А. Б. – Одеса: Астропринт, 2019. – 19 с.

D.V. Blyshchyk. Modeling of Winter Hardiness Formation in Winter Wheat Plants / D.V. Blyshchyk, A.N. Polevoy, P.A. Feoktistov / American Journal of Agricultural and Biological Sciences, 2020. – Volume 15: 31.42.

Ochkala O. Biochemical and physiological responses of chickpeas in breeding for resistance to low positive temperatures / Ochkala O., Lavrova G., Gavrilov S., Molodchenkova O. // Danish Scientific Journal, 2021. – №50. – P. 7-11.