ВІДДІЛ СЕЛЕКЦІЇ ТА НАСІННИЦТВА ПЕРЕХРЕСНОЗАПИЛЬНИХ КУЛЬТУР
(у складі відділу – лабораторія селекції та насінництва кукурудзи і сорго)
Зав. відділу – ВАРЕНИК Борис Федорович, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник, доцент
Тел.: (050) 962 15 59
Е-mail: borisvar@ukr.net; sunflowerlab@gmail.com
в.о. зав. лабораторії – СЕРІКОВ Володимир Олексійович, кандидат сільськогосподарських наук
Тел.: (095) 336 12 99
Е-mail: v.serikov2010@ukr.net
Провідні спеціалісти:
Карапіра Сергій, кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник
Гамандій Василь, кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник
Ільченко Альона, доктор філософії, науковий співробітник
Основні напрями наукової діяльності
- розробка та впровадження у практику більш досконалих методів і селекційних технологій та створення на їх основі генетично різноманітного більш якісного вихідного матеріалу, нових самозапилених ліній й конкурентоспроможних гібридів соняшнику, кукурудзи та сорго;
- розробка методів прогнозування рівня гетерозису і продуктивності гібридів на основі використання сучасних ДНК- технологій. У разі успішного завершення цих досліджень, нові розробки дозволять значно скоротити термін створення нових гібридів і зменшити обсяги робіт в усіх ланках сортовипробування;
- спільно із відділом загальної та молекулярної генетики проводяться дослідження пов’язанні із аналізом молекулярно-генетичного поліформізму вихідного матеріалу, що дозволить не тільки оцінити його генетичне різноманіття, але й класифікувати його, маркувати гени господарсько цінних ознак, а також здійснювати генетичний моніторинг в селекції та насінництві перехреснозапильних культур;
- проводиться робота по встановленню донорських властивостей генетичних джерел соняшнику стійкого до ALS-інгібуючих гербіцидів та олеїнового типу, визначається експресивність генетичних систем, що контролюють ознаки якості соняшнику протягом розвитку насіння, в умовах різних генотипів та різних умов вирощування;
- удосконалення методу грунтового контролю батьківських форм гібридів соняшнику та кукурудзи та заходів пов’язанних із підвищення їх продуктивності на ділянках розмноження та гібридизації.
Наукові досягнення та розробки за останні 10 років
Відділ проводить дослідження щодо селекції соняшнику, кукурудзи та соргових культур практично всіх групах стиглості, але найбільш успішно розвивається в інституті селекція середньоранніх та середньостиглих гібридів як таких, що забезпечують найбільш стабільний і високий врожай насіння в основних зонах вирощування культур.
Важливими стали дослідження, які провів д. б. н. Бурлов В.В. по розробці параметрів ідеальної моделі гібридів для посушливих степових регіонів України та удосконалення методу міжлінійної гібридизації. Під його керівництвом було створено ряд високоврожайних гібридів соняшнику, які займали значні площі у виробництві серед яких – перший вітчизняний гібрид Рассвєт, а також такі відомі гібриди, як Одеський 122, Одеський 123, Одеський 249, Одеський 504, Згода та ін.
На сьогодні у відділі створено велику кількість самозапилених ліній соняшнику, кукурудзи та соргових куультур з комплексом господарсько цінних ознак в т.ч. соняшнику олеїнового типу та стійких до страхових гкрбіцидів (62 з яких занесено до Держреєстру, як батьківські компоненти гібридів різного строку дозрівання), а також гібридів соняшнику нового покоління, серед яких прості: Віват, Санрок, Оріон, Гусляр, Чародій, Інгул, Пірс, а також трилінійні: Ізмаїл, Бстіон, Бар’єр, Бастард, Тірас.
Співробітниками лабораторії селекції селекції та насінництва кукурудзи і сорго створено серію високопродуктивних гібридів кукурудзи (Одеський 385 МВ, Кобза МВ, Заповіт,Шторм, Юнга 260, Муза, Новела 250, Отрада 275) створені гібриди цукрового сорго з підвищеним та високим вмістом цукрів (Верблюд, Зубр, Мамонт, Медстер), а також сорт сорти соризу (Кварц, Октан, Меркурій, Геліос), сорт сорго зернового - Сеповий і сорт суданської трави – Одеський 221.
Одним з реальних і результативних шляхів підвищення ефективності селекції соняшнику, кукурудзи й сорго у найближчому майбутньому є всіляка підтримка (організаційна й фінансова) напряму, пов’язаному з розробкою і впровадженням у селекційну практику сучасних іноваційних методів селекції, зокрема, на основі ДНК- технологій. У Селекційно-генетичному інституті напрацьований необхідний для цього вихідний матеріал, набуті науковий досвід та кваліфіковані дослідницькі кадри.
Відділ наполегливо і послідовно працює над такою важливою складовою сучасної моделі гібриду перехреснозапильних культур як жаро- та посухостійкість. В результаті цієї роботи в інституті створені такі видатні лінії за стійкістю до екстремальних умов посухи, як Одеська 1036 та Одеська 3369. Створений за участю останньої, гібрид Згода довгий час був одним із кращих вітчизняних гібридів у своїй групі стиглості та визнаним національним стандартом.
Результативність використання наукових досліджень з селекції перехреснозапильних культур у сільськогосподарському виробництві в повній мірі визначається рівнем ефективності його насінництва. У процесі вдосконалення технології добазового і базового насінництва та методів контролю розроблено і апробовано експресні методи електрофоретичного аналізу та ґрунтового контролю насіння. Застосування даних прийомів дозволило за останні роки підвищити типовість та рівень стерильності батьківських форм.
Відділом в останні роки проводяться ефективні спільні наукові дослідження з Інститутом рослинництва ім. В.Я.Юр’єва НААН, Інститутом олійних культур НААН та Інститутом зернових культур НААН по селекції соняшнику та кукурудзи. За останній рік до Реєстру сортів рослин придатних для вирощування в Україні внесені спільні високопродуктивні прості гібриди соняшникуу (Гектор, Кадет, Славсон, Гусляр, Чародій, Колорит, Сократ та інші). До державного Реєстру сортів рослин України занесені гібридів кукурудзи нового покоління створені спільно із Інститутом Зернових культур НААН (Юнга 260, Шторм та Фрегат 320)
У Державному реєстрі сортів рослин України, придатних для поширення в Україні знаходяться 32 гібрида соняшнику, створених у відділі та спільних з іншими установами, 17 гібридів кукурудзи та 13 сортів і гібридів соргових культур.
Наукова активність
Співробітниками відділу і лабораторії проводяться наукові дослідження по чотирьох фудаментальних завданнях, які входять до ПНД НААН 15, 16 та 26:
- 15.01.00.04.Ф Дослідження теоретичних засад адаптогенності кукурудзи за врожайністю зерна, швидкістю втрати вологи при дозріванні та створення на цій основі високопродуктивних гібридів з високим генетичним потенціалом термо-посухостійкості до сучасних умов Південного Степу України.
- 15.01.00.10.Ф Розроблення методології створення нових сортів і гібридів соргових культур фуражного, харчового та біоенергетичного використання.
- 16.00.00.02.Ф Розроблення теоретичних основ селекції гібридів соняшнику, комплексно стійких до хвороб і вовчка, адаптованих до умов недостатнього та нестійкого зволоження Південного Степу України.
- 26.00.01.08.Ф Розроблення принципів добору вихідних форм та удосконалення методів комбінаційної селекції, створення високопродуктивних сортів і гібридів сорго цукрового для виробництва біопалива.
Відділом проводиться постійний авторський нагляд за вирощування батьківських форм та гібридів перехреснозапильних культур в дослідних господарствах інституту, в інших господарствах і фірмах, які займаються добазовим та базовим насінництвом.
Наукові співробітники регулярно проводять заняття зі студентами агробіотехнологічного факультету Одеського державного аграрного університету та спеціалістами сільського господарства й оліє-жирового комплексу нашої країни, а також постійно приймають участь у науково-виробничих семінарах, конференціях, Днях поля тощо.
Свою сьогодняшню селекційну стратегію будуємо на створенні багатосторонніх зв’язків з провідними селекційними центрами Європи і Америки. Так, тільки у розсаднику вихідного матеріалу щорічно проходять та установ США, Франції, Німеччини, Румунії, Болгарії, Аргентини. Співробітники відділу підтримують постійні творчі зв’язки із зарубіжними колегами й установами, які сприяють не тільки продуктивному обміну науковою інформацією і селекційним матеріалом, а й допомагають створенню спільних селекційних програм. Сприяння розвитку і поглибленню цих контактів теж являє собою один з дійових шляхів підвищення результативності національної селекції соняшнику в цілому.
Спільно з французькою фірмою «Рустіка» нині «Euralis semences» створені гібриди соняшнику Урсус, Медайлон, Жаллон, Мулхацен, Аттіла, які свого часу вирощувались в країнах Європейського Союзу та в Туреччині.
Основні наукові публікації за останні 5 років
За останні 5 років опубліковано 25 наукових публікацій, серед яких:
Солоденко А. Є., Ільченко А. С., Вареник Б. Ф. (2018). Ефективність мікросателітного маркера рAHAS 16-17 при інтрогресії гена AHAS1 стійкості до гербіцидів в селекційний матеріал соняшнику. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія, Вип. 2 (44). 94-99.
Вареник Б.Ф. Ільченко А.С. (2020) Вплив требенурол-метилу на урожайність та морфо- біологічні ознаки гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.). Зрошуване землеробство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», Вип. 74. 117-121. DOI https://doi.org/10.32848/0135-2369.2020.74.21
Ільченко А.С., Вареник Б.Ф., Ламарі Н.П. (2020). Формування ознакової колекції ліній соняшнику (Нelianthus annuus L.), стійких до гербіцидів групи сульфонілсечовин. Аграрні інновації. №4. 108-114 DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.16
Ilchenko A. Formation of characteristic collection of sunflower (Helianthus annuus L.) inbred lines of imidazolinone-herbicide resistance. Danish Scientific Journal (DS). Istedgade 1041650, Copenhagen Denmark, 2021. №50. P. 3-7. http://www.danish-journal.com/wp-content/uploads/2021/08/DSJ_50.pdf. ISSN 3375-2389
Georgiev G., Karapira S., Ilchenko A. Enigma CLP – the first Bulgarian Clearfield Plus sunflower hybrid. Field Crop Studies. XIV (1). 2021. P. 9-22.
Отримано патентів – 40, авторських свідоцтв на самозапилені лінії (батьківські компоненти) – 52, авторських свідоцтв на сорти та гібриди – 45. Захищена одна кандидатська дисертація (Ільченко А.С.).
