Ваш браузер устарел. Рекомендуем обновить его до последней версии.

ВІДДІЛ ФІТОПАТОЛОГІЇ ТА ЕНТОМОЛОГІЇ


Завідувач відділу – Васильєв Олексій Анатолійович, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник

Тел.: (066) 223 53 28

Е-mail: phyto_lab@ukr.net


Провідні спеціалісти:

Бабаянц Лазар Тигранович, провідний науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник; Бушулян Марина Анатоліївна, старший науковий співробітник, кандидатка сільськогосподарських наук; Трасковецька Віта Анатоліївна, науковий співробітник; Сауляк Надія Іванівна, молодший науковий співробітник; Деревянко Олена Олександрівна, агроном; Полепчук Олександра Іванівна, агроном; Кондратович Марія Опанасівна, лаборант.


Основні напрями роботи:

  1. Вивчення генетичних, біохімічних, фізіологічних основ стійкості рослин до хвороб.
  2. Вивчення видового, расового, штамового, біотипного складу популяції збудників основних хвороб, агресивності та вірулентності їх рас та біотипів.
  3. Пошук та створення донорів стійкості до основних хвороб озимої пшениці.
  4. Створення вихідного селекційного матеріалу, що має комплексну стійкість до основних хвороб озимої пшениці.
  5. Створення нових, уніфікація вже відомих методів, шкал оцінок стійкості селекційного та колекційного матеріалу до хвороб.
  6. Моніторинг фітосанітарного стану посівів.
  7. Вивчення особливостей розвитку хвороб (бура, стеблова та жовта іржа, борошниста роса, летюча і тверда сажка) та розробка системи заходів боротьби з ними.
  8. Оцінка ефективності засобів захисту пшениці (фунгіцидів) та вивчення їх біологічної ефективності.

Наукова активність:

Співробітниками відділу проводяться наукові дослідження по двох фундаментальних завданнях, які входять до ПНД НААН 13 та 24:

  • 13.00.01.01.Ф «Генетико-біотехнологічне та імунологічне обгрунтування та створення гомозиготного вихідного селекційного матеріалу пшениці з групповою стійкістю до патогенів з комплексом ефективних Lr, Yr, Sr, Pm, Ut-генів»

  • 24.01.01.06.Ф «Моніторінг та особливості патогенезу збудників іржастих і сажкових хвороб, борошнистої роси, піренофорозу, фузаріозу колоса пшениці (види, раси, штами) в умовах півдня України.

За останні п’ять років отримано 15 авторських свідоцтв на сорти пшениці мякої та твердої озимої.


В межах наукової школи, яка була заснована у відділі видатним фітопатологом д.б.н. Е.Е. Гешеле, підготовлено 10 кандидатів наук та один доктор біологічних наук.


Основні наукові публікації:

Physiologic specialization of Puccinia triticina Erikss and effectiveness of Lr-genes in the south of Ukraine during 2013-2014. Chilean journal of agricultural research 75(4) October-December 2015 p.443-450.

Race composition of Bluveria graminis (DC) Speer f.sp.tritici in South of Ukraine and effectiveness of Pm-genes in 2004-2013. Cereal research communicatins. 2015.

Основы селекции и методология оценок устойчивости пшеницы к возбудителям болезней. НААН, Селекционно-генетический институт – Национальный центр семеноводства и сортоизучения. О.: СГИ-НЦСС- Одесса: ВМВ, 2014.-401с.

Гены устойчивости пшеницы к Puccinia graminis Pers. f. sp. tritici Erikss et Henn и их эффективность в Украине. Зб.наук. праць СГІ. 2018. Вип.2.

Унікальний вихідний селекційний матеріал пшениці з груповою стійкістю до збудників шкідливих захворювань за пірамідування Lr, Sr, Yr, Pm, Bt, Ut – генів. Селекция зерновых и зернобобовых культур в условиях изменения климата: направления и приоритеты. Международная научная конференция г.Одесса, Украина , 5 мая 2021 года.


Пропозиції виробництву:

Визначення причин пригнічення та загибелі рослин методами мікробіологічних посівів, вологої камери, мікроскопування;

Розробка річних та короткострокових прогнозів розвитку патогенних організмів;

Визначення шкідників та хвороб зернових посівів та посадкового матеріалу;

Розробка рекомендацій щодо системи ефективного захисту від хвороб та шкідників.


Перспективні напрями досліджень:

  • виявити особливості формування комплексів шкідливих організмів, оцінити їхню шкідливість на основних зернових культурах;
  • виявити зміни сезонного розвитку та біологічних особливостей найбільш поширених шкідливих організмів, пов’язаних зі зміною клімату;
  • оцінити показники поширення та розвитку найбільш поширених і найбільш агресивних шкідливих організмів залежно від типу, умов, віку, складу та повноти насаджень.