Стельмах Адольф Фомич

Народився 12 червня 1941 р. на хуторі Доміново, Доміново Воложинського району Мінської області, Білорусь.

У 1962 р. закінчив біологічний факультет Білоруського державного університету (м. Мінськ), там же – аспірантуру (1965 р.) і працював асистентом-викладачем до 1968 р.

У 1968 р. – завідувач відділу генетики і цитології рослин Всесоюзного селекційно-генетичного інституту (м. Одеса). У 1975-2001 рр. – завідувач лабораторії спеціальної генетики пшениці. 1988-2001 рр. – заступник директора інституту з наукової роботи. З 2001 р. по 2024 р. – головний науковий співробітник відділу генетики Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Изучение триплоидных гибридов сахарной свёклы и их родительских форм».

У 1987 р. захистив докторську дисертацію на тему «Наследование и генетическая роль различий по типу и скорости развития у мягкой пшеницы» (Інститут загальної генетики АН СРСР, Москва).

У 1996 р. отримав вчене звання професора за спеціальністю «генетика».

А.Ф. Стельмах визнаний одним з провідних світових спеціалістів у галузі загальної та спеціальної генетики сільськогосподарських рослин (зокрема пшениці) з питань анеуплодії, кількісних ознак, статистичної генетики, типу і темпів розвитку (систем контролю тривалості яровизаційної потреби, фотореакції), стійкості до абіо- та біотичних стресів. Він класифікував принципи та методи вивчення генетичних систем, що контролюють різноманіття складних господарсько цінних ознак у культурних видів рослин, і на цій основі організував дослідження щодо ідентифікації генотипів, окремих генів та їх алелів за системами Vrn, Vrd, Ppd генів у м’якої пшениці (видано каталоги), оцінив закономірності географічного розповсюдження цих генів та величини ефектів конкретних алелів за господарськими ознаками (темпи розвитку, складові урожаю, стійкість до стресових умов та інші), що дозволило розробити рекомендації селекціонерам для цілеспрямованого маніпулювання даними генетичними системами.

Ефективно впроваджуються розроблені вченим методи розширення існуючого різноманіття за вказаними системами генів шляхом віддаленої гібридизації, використання біотехнологічних та молекулярно-біологічних методик. Він є співавтором сорту-дворучки ячменю Дев’ятий вал.

А.Ф. Стельмах – авторитетна і поважна людина в міжнародному науковому суспільстві: 1971-1991 рр. – член координаційної ради та науковий куратор країн-членів Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) з програми вивчення теоретичних основ селекції зернових культур, науковий куратор 3 з 14 тем цього співробітництва (з анеуплоідії пшениць, генетики кількісних ознак та культури in vitro). З цього ж часу до 1991 р. – член координаційної ради ДНТП СРСР з теоретичних основ селекції рослин, а з 1991 до 2011 р. – науковий керівник аналогічної програми в країні.

У 1993 р. отримав індивідуальний грант Міжнародної наукової фундації (Київ). 1990-1994 рр. – науковий керівник спільних наукових проектів з вивчення генетики темпів розвитку пшениць з інститутами Англії, Голландії, Мексики, Індії. Понад 30 відряджень за кордон для участі у міжнародних наукових форумах.

Тривалий час Стельмах А.Ф. був членом президій Всесоюзного та Українського (і головою Одеського) відділення товариства генетиків і селекціонерів. Є співавтором понад 320 наукових публікацій (у т. ч. понад 38 англійською), ним отримано 4 авторські посвідчення на винаходи (1976, 1987, 1992, 1994).

Підготував 6 докторів наук і 12 кандидатів наук.

Обраний академіком УААН 17.05.1995 року (НААН з 2010 р.).

Нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1987). Дипломант ВДНГ СРСР (1976, 1982) та ВДНГ УРСР (1988). Ювілейна медаль «100-річчя до дня народження М.І. Вавілова» (1987), премія АН УРСР ім. В.Я. Юр’єва (1990). Почесні грамоти Президії УААН (2001, 2002). Ювілейні медалі президента Республіки Білорусь «60 год вызвалення ад нямецка-фашысцкіх захопнікаў» (2004), «65 год вызвалення ад нямецка-фашысцкіх захопнікаў» (2009). Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2006), включення до переліку видатних науковців та освітян «Хто є хто в Україні» (2007) та до збірника про видатних білорусів за кордоном «Беларусы ў свеце» (Мінск, 2010). Почесна грамота управління внутрішньої політики Одеської міської ради (2009), Почесна грамота Одеської обласної державної адміністрації (2009), Пам’ятний знак Одеського міського голови «73 дня героической обороны Одессы» (2010), Почесна грамота посольства Республіки Білорусь в Україні (2011) та Почесна відзнака Національної академії аграрних наук України (2011).

Заслужений діяч науки і техніки України (2012).