Лінчевський Анатолій Адамович

А.А. Лінчевський народився 2 серпня 1936 року в м. Одеса. Вищу освіту отримав в Одеському сільськогосподарському інституті, закінчивши у 1959 р. з відзнакою по спеціальності – вчений агроном. Трудовий шлях розпочав керуючим відділком радгоспу «Кам’янський» на Одещині. З 1960 р. вже на протязі більше 60 років наукова діяльність А.А. Лінчевського пов’язана з Селекційно- генетичним інститутом – Національним центром насіннєзнавства і сортовивчення НААН України. Талант дослідника і винахідника, наполеглива праця та результати роботи сприяли науковому та професійному зростанню – від агронома до доктора наук, старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії до завідувача одного з провідних відділів – селекції та насінництва ячменю.

У 1971 р. А.А. Лінчевський за спеціальністю селекція і насінництво захистив кандидатську, у 1991 р. – докторську дисертації, у 1995 р. обраний членом-кореспондентом УААН, а у 1999 р. – дійсним членом (академіком) УААН, яка з 2010 р. одержала статус Національної академії аграрних наук України.

Наукові розробки А.А. Лінчевського узагальнені в 180 наукових працях. По селекції ячменю захищено 4 кандидатські дисертації і одна докторська по загальному землеробству.

Анатолій Адамович Лінчевський є автором теорії селекції ячменю на підвищену адаптивність до мінливих умов вирощування в Україні з метою зростання й стабілізації врожаїв у виробництві, над якою працював упродовж 30 років (1960-1990). Впровадження в селекційний процес теорії селекції на адаптивність і з`явилось результатом різкого збільшення кількості створених сортів в останні роки. Він автор 90 зареєстрованих сортів ярого та озимого ячменю.

Тільки за роки незалежності України до Державного реєстру сортів рослин України занесено 65 сортів ярого й озимого ячменю. Площі посіву під сортами ячменю за авторства Анатолія Адамовича склали за роки його діяльності більше 200 млн. га. Сьогодні, як і завжди, основу виробництва зерна ячменю в Україні складають сорти Селекційно-генетичного інституту. До робіт Лінчевського А.А. ячмінь не був однією з провідних культур не тільки в Україні, але взагалі в Союзі РСР. Це його заслуга.

Протягом майже двадцяти років ( з 1973 по 1992 рр.) А.А. Лінчевський був головою Координаційної ради з розробки теоретичних основ і селекції ячменю в СРСР. Водночас він займав почесну посаду Міжнародного куратора в країнах-членах Ради економічної взаємодопомоги (СЭВ) з розробки теоретичних основ і практичної селекції ячменю.

У 1997 р. Анатолій Адамович обраний головою Комісії з селекції та насінництва ячменю Міжурядової координаційної ради з питань насінництва СНД, з 1992 р. – керівник програми з селекції ячменю в Україні, постійний консультант Міністерства аграрної політики України з питань вирощування ячменю в виробництві. Він є також постійним радником Одеської обласної державної адміністрації з питань агропромислового виробництва.

За особистий вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки та багаторічну плідну діяльність А.А. Лінчевський отримав численні нагороди СРСР і України: орден Трудового Червоного Прапора, медалі «За доблесну працю» і «Ветеран праці», 4 медалі ВДНХ СРСР; Почесні відзнаки Одеської ОДА, облради, Одеського міського голови, Мінагрополітики України, УААН, Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти України, Державної служби з охорони прав на сорти рослин.

А.А. Лінчевському присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2003), «Лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки» (1977), нагороджено орденами «За заслуги» ІІ, ІІІ ступенів (2007, 2016), Почесною грамотою і золотою медаллю Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2016), медаллю «100 років НААН України» (2019). Як відомого селекціонера, Анатолія Адамовича Лінчевського занесено до міжнародного каталогу кращих вчених світу “Who is who”.

Багатогранність інтересів і знань, талант вченого і винахідника, виняткова працездатність і енергія у Анатолія Адамовича гармонійно поєднані з кращими людськими якостями, що створюють невичерпне джерело його успішної діяльності на благо народу і країни.