Новина · 15 листопада 2026 р.
Раїса Вожегова — героїня проєкту «Популяризація української науки через ЗМІ»

Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України в межах проєкту «Популяризація української науки через ЗМІ» присвятила матеріал директорці Селекційно-генетичного інституту Раїсі Вожеговій — доктору сільськогосподарських наук, професору, академіку НААН, заслуженому діячу науки і техніки України.
Раїса Анатоліївна народилась 20 червня 1965 р. у селі Довга Поляна Старооскольського району Білгородської області. У 1987 році закінчила Кримський ордена «Знак Пошани» сільськогосподарський інститут ім. М. І. Калініна за спеціальністю «Плодоовочівництво і виноградарство».
Трудову діяльність розпочала в 1987 році на Кримській сільськогосподарській дослідній станції, де працювала упродовж 1987–2000 рр. на посадах молодшого, наукового і старшого наукового співробітника. У 2001–2010 рр. працювала в Інституті рису НААН на посадах завідувача відділу, вченого секретаря і заступника директора з наукової роботи.
У 2010–2026 рр. Р. А. Вожегова обіймала посаду директора Інституту зрошуваного землеробства НААН (нині Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН). Сьогодні Раїса Анатоліївна очолює Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення.
У 1999 році Раїса Вожегова захистила кандидатську дисертацію за темою «Створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці в умовах степової зони Криму», у 2010 році — докторську дисертацію за темою «Наукове обґрунтування і результати селекції рису в Україні».
Указом Президента України № 500 від 24 серпня 2012 року їй присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Рішенням Атестаційної колегії від 10 жовтня 2013 року (протокол 7/01-П) присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «Сільськогосподарські меліорації». 11 листопада 2016 року обрана членом-кореспондентом НААН (диплом Ч № 0208), а 15 жовтня 2020 року — академіком НААН (диплом А № 0149) зі спеціальності агрономія.
Раїса Вожегова — провідний учений у галузі землеробства, рослинництва, сільськогосподарських меліорацій, агроекології, селекції та насінництва. Її наукові розробки з питань ефективного використання зрошуваних земель, покращення їх еколого-меліоративного та агрохімічного стану, оптимізації технологій вирощування сільськогосподарських культур, селекційної роботи широко відомі науковій спільноті не лише в Україні, а й у світі.
Значна увага в її роботі приділяється практичному впровадженню науково обґрунтованих систем землеробства в південному регіоні України, агроекологічним питанням розробки ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій, створенню нових генотипів, розробці сортової агротехніки та впровадженню у виробництво комплексних наукових розробок.
Р. А. Вожегова є членом секції Наукової ради Міністерства освіти і науки України з експертизи проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за тематичним напрямом «Аграрні науки та ветеринарія»; Координаційної ради з питань відновлення роботи та розвитку зрошуваних систем та розвитку ринків сільськогосподарської продукції при Міністерстві аграрної політики та продовольства України; ради з питань забезпечення пом’якшення змін клімату при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України; науково-технічної ради Державного агентства водних ресурсів України; робочих груп з питань консервації деградованих і малопродуктивних земель у Херсонській області та з розроблення стратегічних напрямів відновлення навколишнього природного середовища внаслідок аварії на Каховській ГЕС при Херсонській обласній державній адміністрації.
З першого дня повномасштабного вторгнення Раїса Анатоліївна не припиняла робити свій внесок у науку та розвиток сільського господарства України. За її ініціативи та безпосередньої участі в умовах воєнного стану було утворено Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН — шляхом злиття наукових установ Херсонської області, які перебували на окупованій території: Інституту зрошуваного землеробства НААН, Інституту рису НААН та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН. Сьогодні установа відіграє ключову роль у розробці державних заходів із відновлення орних земель, пошкоджених внаслідок військових дій, а також у відбудові іригаційних систем Херсонщини.
Упродовж багатьох років Раїса Вожегова займається благодійною діяльністю: неодноразово долучалася до збору коштів для тяжкохворих дітей Херсонської області, організовувала «День донора крові» в наукових установах регіону. Під час війни особисто забезпечувала медикаментами та продуктами харчування жителів окупованого Херсона та селища Наддніпрянське. За волонтерську допомогу їй вручено Подяку від командування та особового складу військової частини 126 окремої бригади територіальної оборони (2022 р.) та Подяку від Військової академії Сухопутних військ України (2023 р.).
За результатами наукових досліджень опубліковано понад 1200 наукових праць, у тому числі 110 книг та 50 статей у журналах, що індексуються в Scopus та Web of Science Core Collection. За її безпосередньої участі створено 4 сорти рису, 5 сортів пшениці озимої, 3 сорти люцерни, 1 сорт буркуну білого, 1 сорт помідора їстівного, 1 сорт сої, 13 гібридів кукурудзи та батьківських компонентів, 3 сорти мигдалю звичайного.
Р. А. Вожегова — головний редактор фахового наукового журналу «Аграрні інновації», член редакційної колегії фахового науково-практичного журналу «Plant Varieties Studying and Protection» (Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин), дійсний член Центру українсько-європейського наукового співробітництва та голова Херсонського обласного відділення ЦУЄНС, член Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М. І. Вавилова, Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків, Ради ботанічних садів і дендропарків України та Асоціації «Українське насіннєве товариство».
Під керівництвом Раїси Анатоліївни захистилися 10 докторів наук, 17 кандидатів наук та 3 доктори філософії (PhD).
Нагороди: орден княгині Ольги III ступеня (Указ Президента України № 71/2020 від 6 березня 2020 року); орден «Науковець року 2020»; наручний годинник Одеської обласної ради (розпорядження № 318/2025-ОР від 2 червня 2025 року); відзнака Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая» (розпорядження № 172-р від 18 червня 2025 року).