У 2012 році Селекційно-генетичний інститут, провідна установа української аграрної науки, відзначив свій 100-річний ювілей.
Озираючись на пройдений шлях, можна стверджувати, що протягом усіх років, починаючи з засновника, академіка АН УРСР А. А. Сапегіна, особливістю інституту, яка виділяла його серед інших установ аграрної науки, було об'єднання теоретичних і селекційних робіт, що дозволяло постійно генерувати нові, перспективні напрями досліджень, створювало основу ефективної конкурентоспроможної селекції.
В середині 60-х років ХХ сторіччя інститут пережив корінні зміни, пов'язані з поверненням вітчизняної біологічної науки на матеріалістичний шлях і подолання так званого «мічурінського» напряму. У 70-роки в інституті було побудовано найбільшу в світі станція штучного клімату - фітотрон, на який покладалося завдання якісного вдосконалення та прискорення селекційного процесу. Виведені вченими установи сорти і гібриди зернових, зернобобових, крупьяних, олійних, кормових культур вирощувалися щорічно на 10-12 мільйонах гектарів.
Після здобуття Україною незалежності Селекційно-генетичний інститут увійшов до складу Української академії аграрних наук (нині - Національна академія аграрних наук України). Сьогодні тут створюють сорти озимої м'якої і твердої пшениці, озимого і ярового ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої, нуту, гороху, сорго, соризу, люцерни. Справа в тому, що сорт і насіння, як в минулому, так і в сучасних умовах залишаються найдешевшим і найбільш важливим фактором підйому аграрного виробництва.
Інститут як і раніше відіграє важливу роль у розвитку сільського господарства країни і регіону. Селекційний конвеєр, який працює в СГІ, дає можливість постійно вдосконалювати набір сортів, підвищувати стабільність і якість одержуваної продукції.
Селекційна робота в інституті базується на теоретичних дослідженнях підвищення продуктивності, стійкості до несприятливих умов середовища, збудників хвороб, поліпшення якісних ознак рослин, вибору оптимальної тривалості вегетаційного періоду і т. і.
В інституті діє Технічний комітет зі стандартизації - ТК 110 «Насіння сільськогосподарських культур» для удосконалення діючих і розробки нових насіннєвих стандартів.
В цілому, досягнення інституту стали результатом плідної праці багатьох видатних вчених, які працювали тут. Протягом двох десятиліть інститут виконував функції Координаційного центру країн-членів Ради Економічної Взаємодопомоги з розробки теоретичних основ селекції, насінництва та нових методів створення сортів сільськогосподарських культур. Як Південно-Західний селекцентр Всесоюзної академії сільськогосподарських наук СГІ координував селекційно-насіннєву роботу з зерновими, зернобобовими, кормовими культурами в наукових установах південних областей України і в Молдові, а в межах СРСР – дослідження з теорії селекції і виведення сортів ячменю. І сьогодні інститут виконує функції координаційного центру програм наукових досліджень Національної академії аграрних наук України.
Статус Національного центру присвоєно установі постановою Кабінету Міністрів України в 1999 році.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83 інститут внесено до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Інститут підтримує двосторонні угоди із зарубіжними науковими установами, фірмами, зокрема з Франції, Туреччини, Угорщини, Молдови, Азербайджану, Болгарії, Литви, Росії, Німеччини, на основі яких здійснюється створення сортів, обмін науковими розробками.
Сьогодні Селекційно-генетичний інститут зберігає свої наукові позиції і впевнено дивиться в майбутнє.
Директор інституту,
член-кореспондент НААН Соколов В.М.