• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg
  • 10.jpg
  • 22.jpg
  • 33.jpg
  • 44.jpg
  • 55.jpg
  • 88.jpg
  • 99.jpg

Animation

catsortiv

Cover

Кто на сайте

На сайті 37 гостей та відсутні користувачі

Besucherzahler russian wives
счетчик посещений

Відділ селекції та насінництва кукурудзи

 

Зав. відділу – Соколов Вячеслав Михайлович, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, Заслужений працівник сільського господарства України, директор інституту.

Тел. – (048) 789-54-01

Е-mailЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

У складі відділу:

– лабораторія генетико-біотехнологічних методів селекції кукурудзи;

завідувач – Бєлоусов Анатолій Олександрович, доктор біологічних наук;

тел. – (048) 789-52-43;

 

– лабораторія первинного насінництва кукурудзи;

завідувач – Серіков Володимир Олексійович, кандидат сільськогосподарських наук;

тел./факс – (048) 789-57-03;

 

– група селекції соргових культур;

керівник – Дремлюк Григорій Купріянович, доктор сільськогосподарських наук;

тел. – ( 048) 789-55-41.

 

Виконання завдань, поставлених перед відділом, забезпечує науково-технічний1 Kukurudza персонал, який включає 28 чоловік, у тому числі: 1 член-коресподент НААН, 2 доктори наук, 5 кандидатів наук, 2 наукових співробітники, 18 технічних працівників.

Відділ селекції та насінництва кукурудзи заснований у 1950 році на базі лабораторії перехреснозапильних культур. Його першим керівником був О.С.Мусійко – в майбутньому відомий селекціонер і директор Селекційно-генетичного інституту (1959-1971 рр.). У тому ж році у відділі почав працювати П.Ф.Ключко, який згодом став відомим селекціонером, співавтором багатьох гібридів кукурудзи, багаторічним керівником відділу (1974-1988 рр.).

Перші керівники та фундатори відділу багато уваги приділяли вихованню молодих науковців. Саме завдяки їх зусиллям у 1970-1990 роках тут було зібрано цілу плеяду молодих амбіційних вчених і підрозділ став, без перебільшення, кузнею здібних наукових кадрів. З його середовища вийшли талановиті організатори та керівники науки (В.М.Соколов, В.В.Сергєєв, Ю.О.Асика), відомі вчені-селекціонери, доктори наук2 Kukurudza (А.О.Бєлоусов, Ю.К.Кобєлєв), викладачі вищих навчальних закладів (І.В.Фесенко). Важливим етапом історичного розвитку відділу стало призначення у 1988 році його завідувачем В.М.Соколова, а в 1993 році – створення у відділі на чолі з А.О.Бєлоусовим підрозділу теоретично-прикладного профілю – лабораторії генетико-біотехнологічних методів селекції кукурудзи. Це дозволило не тільки розпочати активні дослідження з актуальних аспектів теорії селекційного процесу, розпочати розробки інноваційних технологій на основі використання ДНК-маркерів, але, реалізуючи власні теоретичні розробки, провадити інтенсивну й плідну роботу зі створення стресостійких і високопродуктивних гібридів кукурудзи всіх основних груп стиглості.

На початку 21-го століття колектив відділу працює над виконання нових перспективних завдань, розробляє сучасні селекційні технології із залученням новітніх ДНК-методів, створює на їх основі високотехнологічні сучасні гібриди кукурудзи.

 

Основні напрями наукової діяльності відділу 

Програма наукових досліджень у галузі селекції та насінництва кукурудзи і сорго спрямована на розробку теоретичних засад селекції, створення і впровадження у виробництво більш досконалих методів, селекційних технологій та високопродуктивних гібридів кукурудзи, сортів соризу і сорго. На період 2011-2015 років дослідження у відділі розвиваються в наступних напрямах:

  • удосконалення системної організації генетично різноманітного вихідного матеріалу на базі різноцільових синтетичних популяцій та розробка наукових засад їх раціональної генетико-структурної організації;
  • розробка теоретичних засад селекції кукурудзи на адаптивність і створення вихідного матеріалу та гібридів різних груп стиглості, які поєднують підвищену жаро-посухостійкість з високим потенціалом зернової продуктивності, придатних до вирощування в основних зонах виробництва кукурудзи;
  • дослідження активності та характеру успадкування деяких метаболітів (лектину, абсцизової кислоти, глутаматдегідрогінази та ін.) як критеріїв оцінки й добору ліній і гібридів кукурудзи за жаро-посухостійкістю;
  • розробка та впровадження у селекційний процес інноваційних селекційних технологій на основі новітніх методів маркерного аналізу ДНК (MAS-методів) як важливого чинника підвищення ефективності селекційного процесу і створення на їх основі самозапилених ліній та гібридів кукурудзи молекулярно-маркерного походження, які за основними параметрами відповідають світовим стандартам;
  • дослідження теоретичних засад накопичення крохмалю в зерні та створення на цій основі високопродуктивних гібридів кукурудзи з генетично поліпшеним фракційним складом крохмалю та сортів соризу з підвищеним його вмістом як крохмаленосної сировини для промислового виробництва біоетанолу;
  • селекція гібридів цукрового сорго як сировини для спиртового виробництва і сортів соризу як високоцінної сировини для харчової промисловості;
  • виробництво добазового, базового і репродуктивного насіння кукурудзи, соризу і сорго та його науково-методичний моніторинг.

 

Наукові досягнення 

Близько 20 років в лабораторії генетико-біотехнологічних методів селекції кукурудзи відділу реалізується концепція адаптивної селекції кукурудзи з урахуванням глобальних кліматичних змін і жорстких умов південного степу України. За програмою3 Kukurudza таких досліджень в результаті цілеспрямованого багаторічного добору на жаро-посухостійкість створено видатну за своїми фізіолого-генетичними властивостями лінію Од 221 МВ. Вона унікально поєднує високу загальну і специфічну комбінаційну здатність і видатну жаро-посухостійкість. За участю цієї лінії за останні роки створено і зареєстровано нове покоління середньостиглих гібридів (Одеський 385 МВ, Новація МВ, Флагман, Кобза МВ, Веселка МВ, Полонез), які вдало поєднують високу адаптивність, зокрема жаро-посухостійкість, і високу та стабільну зернову продуктивність. Потенціал їх урожайності сягає 12,0-16,9 т/га зерна і 80-85 т/га силосної маси. Вони дають стабільно високі врожаї зерна в зонах Степу і Лісостепу. Наприклад, середньостиглі гібриди  Веселка МВ і Кобза МВ забезпечують високі врожаї зерна в Степу (80-90 ц/га) і Лісостепу (130-153 ц/га). Гібриди Одеський 385 МВ і Флагман характеризуються високою стабільністю врожаїв як у Степу (90-95 ц/га), так і Лісостепу (135-140 ц/га). Причому, саме ці два гібриди вирізняються унікальним поєднанням високого потенціалу продуктивності і найвищої, порівняно з іншими гібридами, жаро-посухостійкості, що особливо важливо для жорстких умов південного Степу.

Гібриди Новація МВ і Евріка МВ вирізняються найвищим потенціалом продуктивності. Наприклад, Новація МВ у 2011 році показала високу врожайність зерна в Степу (100-110 ц/га) і рекордно високу в Лісостепу – до 169 ц/га.

За пятиріччя 2006-2011 рр. у відділі створено і зареєстровано в державному Реєстрі сортів рослин України 13 нових гібридів. Кращі з них за своїми генетичним потенціалом, адаптивними  і технологічними  властивостями відповідають європейським стандартам.

Всього в державному Реєстрі сортів рослин України на 2012 рік зареєстровано 32 гібриди, створені у відділі селекції та насінництва кукурудзи інституту. Вони складають близько 12% від загальної кількості гібридів української селекції. У 2011 році кращі з них висівалися в 14 областях України, площі посіву за період 2007-2009 рр. становили близько10%, а в Одеській області – понад 50% загальної площі кукурудзи.

У відділі, разом з лабораторією біохімії рослин інституту, провадяться багаторічні дослідження метаболічних чинників стресостійкості, зокрема рівня активності4 Kukurudza глютаматдегідрогенази, абсцизової кислоти та  лектину як можливих критеріїв оцінки і добору на жаро-посухостійкість. В результаті цих робіт  розроблено і запатентовано «Метод оцінки посухо-жаростійкості ліній і гібридів кукурудзи» (Патент №49643, 2010 р.). Розпочато дослідження характеру успадковування посухо-жаростійкості. Результати цих робіт у сукупності дозволять сформулювати теоретичні підходи у селекції кукурудзи на термо- та посухостійкість у рамках загальної концепції – селекції кукурудзи на адаптивність.

Один з пріоритетних напрямів – створення селекційних технологій на основі сучасних методів молекулярно-маркерного аналізу ДНК. В результаті здійснення цієї програми разом з Південним біотехнологічним центром у рослинництві НААН розроблено першу в Україні методику добору самозапилених ліній за допомогою системи молекулярних маркерів, запатентовано «Метод прогнозування рівня розвитку кількісних ознак у популяціях кукурудзи на основі ДНК-маркерів», який дозволяє значно прискорити процес створення нових ліній і гібридів на основі популяцій рекомбінантних ліній(Патент №86180, 2009 р.). Як результат цих досліджень у 2008 році до державного Реєстру сортів рослин занесений перший в Україні гібрид кукурудзи Діалог, створений на основі використання маркерної ДНК-технології, розробленої спільно з Південним біотехнологічним центром у рослинництві. У 2011 році завершено розробку і подані матеріали до патентування нового методу прогнозування рівня гетерозису і продуктивності гібридів на основі добору материнських маркерних ліній за їх генетичними дистанціями. На період 2011-2016 рр. заплановано передачу на державне сортовипробування принаймні ще двох гібридів, створених з використанням розробленої в інституті ДНК-технології.

У лабораторії генетико-біотехнологічних методів селекції кукурудзи з 2007 року розпочаті  дослідження з метою створення гібридів кукурудзи з генетично модифікованим крохмалем амілопектинового типу як високоцінної біосировини крохмаленосного типу для виробництва біоетанолу. Досліджуються генетичні, селекційні та технологічні аспекти фракційного складу і якості крохмалю у самозапилених ліній на звичайній і мутантній основі (ваксі-типу) з метою створення спеціальних типів гібридів з високим виходом біоетанолу. Отримані результати дозволяють вже зараз оцінити генетичний потенціал гібридів селекції СГІ як крохмаленосної сировини для виробництва біопалива. Кращі з них (Евріка МВ, Новація МВ, Одеський 385 МВ) забезпечують виробництво біоетанолу до 4,3-5,6 т/га.

   Щорічно під науково-методичним керівництвом співробітників відділу вирощується 1500-2000 тонн насіння кукурудзи, у т. ч. добазового – 1,8-2,0, базового – 70-80,5 Kukurudza сертифікованого – 1500-1900 тонн.

   У відділі проводяться також дослідження з селекції і насінництва соргових культур, головним завданням яких являється виведення високопродуктивних ранньостиглих сортів соризу різного призначення та високогетерозисних гібридів цукрового сорго різних напрямів використання. В результаті цієї роботи в 2010 р. включено до Реєстру сорт соризу кулінарного призначення Атлант з потенціалом продуктивності 90 ц/га і виходом крупи 85-87%.

   В 2010 р. переданий до державного сортовипробування сорт соризу Факел з потенціалом продуктивності 95 ц/га, крупа якого придатна для отримання продуктів дитячого харчування. У 2011 р. на державне сортовипробування переданий сорт соризу Крос універсального призначення з потенційною врожайністю зерна понад 94 ц/га і виходом крупи 87%.

У 2010 році передано до державного випробування перший в Україні стерильний гібрид цукрового сорго. Перевагою його є висока цукристість соку стебел (18%), та відсутність в урожаї насіння. Це дає змогу спрямовувати вирощений урожай зеленої маси на переробку для  отримання солодкого соку, а залишки (в яких нема зерна) – на виготовлення паперу, картону чи на тверде паливо. За результатами 2011 року передано до державного випробування також гібрид Мамонт – перший в Україні гібрид між цукровим та віниковим високоцукристим сорго. Цей гібрид спроможний дати потужний врожай вегетативної маси (150 і більше т/га) з цукристістю соку стебел не нижче 16%.

Новини

Украинский Новостной Портал -- коротко о главном

Новости

aspirant

  

aspirant2

Catsortiv

materiali

ribalka