• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg
  • 10.jpg
  • 22.jpg
  • 33.jpg
  • 44.jpg
  • 55.jpg
  • 88.jpg
  • 99.jpg

Animation

catsortiv

Cover

Кто на сайте

На сайті 22 гостей та відсутні користувачі

Besucherzahler russian wives
счетчик посещений

 

ВІДДІЛ селекції, генетики та насінництва бобових культур 

(у складі відділу – лабораторія селекції та насінництва багаторічних трав і нуту) 

 

Зав. відділу – Січкар В’ячеслав Іванович, доктор біологічних наук, професорSichkar-1 

Тел. – (048) 789-56-46, 789-54-47 

E-mail – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

 

Провідні спеціалісти 

Хухлаєв Іван Іванович, кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник; 

Лаврова Галина Дмитрівна, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник; 

Ганжело Ольга Іванівна, старший науковий співробітник. 

 

Відділ заснований у 1932 році. 

Науково-дослідна робота із зернобобовими та кормовими культурами розпочалася в інституті у довоєнні роки. У цей період були добрані колекційні сортозразки та освоєні методичні засади селекційної роботи. Наступний, найбільш продуктивний етап розпочався в кінці ХХ та на початку ХХІ століття, коли була розгорнута комплексна наукова робота з соєю, нутом і горохом. 

 

Основні напрями наукової діяльності відділу  

- розробка теоретичних основ селекції зернобобових культур на підвищену насіннєву продуктивність та стійкість до несприятливих умов довкілля; 

- виявлення донорів і джерел господарсько цінних ознак з метою використання їх у створенні нового вихідного селекційного матеріалу; 

- розробка та удосконалення нових методів створення вихідного матеріалу для сої, гороху, адаптованого до зони недостатнього зволоження; 

- покращення азотфіксувального потенціалу зернобобових культур генетико-селекційними методами; 

- створення вихідного матеріалу для селекції сортів зернобобових культур з покращеними технологічними властивостями насіння, призначених для приготування харчових продуктів; 

- випробування найбільш ефективних штамів бульбочкових бактерій з метою посилення азотфіксувального потенціалу бобових культур; 

- вирощування оригінального насіння виведених у відділі сортів.

 

Наукові досягнення 

За майже 35-річний період створено і передано до Державного випробуванняSichkar-2 біля 30 сортів сої, 23 із яких занесені до національних реєстрів України, Росії, Білорусі. Урожай кращих з них становить 30-34 ц/га на суходолі і перевищує 40 ц/га при зрошенні. 

Перший етап селекційної роботи з соєю відзначався детальним вивченням світового генофонду та створенням на його основі цінного вихідного матеріалу. 

У процесі селекційної роботи проведено оцінку на адаптивність до степових умов великого набору колекційних сортозразків світової колекції сої (біля 5000), найбільш пристосовані було використано як батьківські форми при гібридизації. Високопродуктивні генотипи за умов недостатнього зволоження виділялися скоростиглістю (91-110 діб) або входили до середньоскоростиглої групи стиглості (111-120 діб), тривалість їх репродуктивного періоду складала 61-75 діб. 

Проведено системний аналіз колекційних сортозразків за групами стиглостіSichkar-3 та тривалістю міжфазних періодів, насіннєвою продуктивністю, адаптивними властивостями, особливо стійкістю до посухи, вмістом білка та олії в насінні. 

На базі цих досліджень для селекційної практики були запропоновані донори та джерела оптимальної тривалості вегетаційного періоду, насіннєвої продуктивності, підвищеної білковості та олійності, крупності насіння, стійкості до вилягання, високої гіллястості тощо. 

Вивчення біології цвітіння і методів гібридизації показало, що в умовах південного регіону значну цінність для селекції являють спонтанні гібриди, частота яких суттєво зростає за умов підвищених температур повітря. Була  розроблена методика використання природних гібридів при спрямованому доборі батьківських форм. 

Успішно був використаний для створення цінного вихідного матеріалу хімічний мутагенез – в результаті виведено сорти Аркадія одеська та Одеська 124. 

Удосконалення методів створення вихідного матеріалу, вивчення генетичнихSichkar-4 особливостей прояву господарсько цінних ознак, покращення методів добору елітних рослин дозволили істотно збільшити генетичний потенціал нових комбінацій схрещування, поєднати високу потенційну продуктивність зі стійкістю до несприятливих чинників довкілля. Була розроблена модель сорту сої для умов Степу України, обґрунтовані основні показники та ознаки високопродуктивних форм для регіонів з недостатнім зволоженням. Особливістю запропонованої моделі сорту є висока інтенсивність початкового росту, оптимальна площа листкової поверхні, підвищена фотосинтетична діяльність у фазі генеративного розвитку, а також  подовжений період цвітіння і наливу насіння за рахунок скорочення вегетативного росту. 

Вперше в Україні досліджено джерела генної чоловічої стерильності у сої, описано їх морфологічні та цитологічні особливості. Установлено суттєву різницю між стерильними і фертильними рослинами за висотою прикріплення нижнього боба, кількістю бобів і насінин на рослині, числом насінин у бобі. Найбільш виразно ці відмінності проявляються на стадії повного дозрівання. Серед вивченого сортименту джерел ГЧС рекомендовано використовувати для селекційних цілей стерильні лінії, які несуть гени ms1Urbana, msp і ms4. Застосування їх як при штучній, так і природній гібридизації дає можливість одержати найбільшу кількість гібридів. На основі цих джерел шляхом зворотних схрещувань створено стерильні аналоги кращих сортів, які інтенсивно залучаються у програми схрещування. 

Завдяки використанню методів складної гібридизації створюються генотипи,Sichkar-5 у яких формуються блоки адаптивних генів. Таким способом виводять сорти універсального використання, які дають високі врожаї як на суходолі, так і при зрошенні. У процес гібридизації залучаються сорти різних типів росту, детермінантні та недетермінантні, а також форми з багатоквітковими китицями і різною тривалістю вегетації. 

Розроблено схему добору за рівнем засвоєння азоту з повітря у гібридних популяціях ранніх поколінь, з використанням фітотрону або камер штучного клімату. Завдяки цьому створювані сорти сої виділяються підвищеною азотфіксувальною здатністю. 

У результаті вивчення колекції сої виділили сортозразки – джерела цінних ознак для створення крупнонасінних, технологічних, високопродуктивних в умовах півдня України сортів харчового типу. Особливо цінним вихідним матеріалом є сорти, що поєднують у своєму генотипі кілька бажаних ознак. 

Генетичні дослідження зконцентровані на вивченні закономірностей мінливості та успадкування господарсько цінних ознак у гібридних популяцій та у процесі добору елітних рослин, виявленні особливостей джерел генної чоловічої стерильності, взаємодії генів, які визначають колір шкірки насіння і рубчика. На прикладі ряду комбінацій схрещування було показано, що забарвлення шкірки насіння і рубчика формується під контролем генів I/ii/i, R/r, T/t, W1/w1 та O/o.

 

В аграрне виробництво впроваджені виведені в інституті сорти сої: 

1) скоростиглі – Васильківська і Мар’яна, придатні для вирощування у всіх регіонах України;

2) ранньостиглі посухостійкі для степової та південної лісостепової зон України –  Ятрань, Аркадія одеська, Данко, Сяйво, Фарватер;

3) середньостиглі інтенсивного типу з високою продуктивністю (урожай близько 40 ц/га) – Ельдорадо, Одеська 150А, Берегиня, Донька, Мельпомена – для степової та південної лісостепової зон;

4) високобілкові – Аркадія одеська, Берегиня, Одеська 150А, Донька, Фарватер – для переробки на кормові та харчові продукти; 

Селекція гороху в інституті спрямована на створення стійких до вилягання, придатних для прямого комбайнування сортів з підвищеним рівнем адаптивності. Тривалі дослідження показали, що у зоні Степу найбільш продуктивними є середньорослі генотипи, а за умов достатнього зволоження достатній урожай дають напівкарликові форми. 

Базуючись на одержаних даних, відібраний колекційний матеріал для гібридизації. Як джерела високої потенційної продуктивності використовуються вусаті сортозразки західноєвропейської селекції, в основному, чеської, словацької, французької, німецької, а як високоадаптивні – листочкові сорти Топаз, Топаз 2, створені у попередні роки в СГІ – НЦНС. Значна увага приділяється використанню при створенні нового вихідного матеріалу форм «люпиноїд» і «хамелеон», які відзначаються високим біологічним потенціалом і підвищеними показниками продукційного процесу. 

Широко поширюється в країні сорт гороху Світ, який вирізняється високою стійкістю до вилягання, потенційною продуктивністю до 50 ц/га, придатний для збирання прямим комбайнуванням.  

Зв'язок з аграрним виробництвом 

Учені відділу підтримують постійні зв’язки по вирощуванню елітного й репродукційного насіння сої, гороху, нуту, люцерни та еспарцету з колективними та дослідними господарствами Одеської, Кіровоградської, Черкаської, Херсонської, Дніпропетровської, Вінницької, Хмельницької областей та Республіки Крим.  

 

Основні наукові публікації 

За останні 5 років у наукових журналах та збірниках опубліковано 48 статей, серед них: 

  1. Нут: ботанічна характеристика, біологічні особливості, агротехніка та нові сорти. – Одеса, СГІ – НЦНС. – 2007. – 23 с.
  2. Науково-дослідна робота по селекції сої в Селекційно-генетичному інституті // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. – Київ. – Логос. – 2007. – Т.2. – С.166-169.
  3. Повышение адаптивности сои в засушливых условиях – основное направление селекционной работы на юге Украины // Современные проблемы селекции и технология возделывания сои. – Краснодар. – 2008. – С.155-161.
  4. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування. – Одеса, СГІ – НЦНС. – 2009. – 246 с.
  5. Экспрессивность множественных форм пероксидазы в онтогенезе сои // Актуальні проблеми прикладної генетики, селекції та біотехнології рослин. – Ялта. – 2009. – Т. 131. – С. 171-176.
  6. Стан науково-дослідних робіт з селекції зернобобових культур в Україні // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – Одеса. – Вип.15(55). – 2010. – С. 6-13.
  7. Особливості успадкування забарвлення шкірки насіння і рубчика у сої // Фактори експериментальної еволюції організмів. – Київ, Логос. – 2010. – Т.8. – С. 289-293.
  8. Підвищення адаптивного потенціалу сівозмін шляхом їх насичення зернобобовими культурами // Наукові основи землеробства у зв’язку з потеплінням клімату – Миколаїв. – 2010. – С. 189-194.
  9. Биологизация агротехнологии выращивания нута (рекомендации по эффективному применению микробных препаратов). – Симферополь, «Доля». – 2010. 36 с.
  10. Генетичний потенціал нових сортів сої і його реалізація у виробництві // Насінництво. – 2010. – №11. – С. 14-17.
  11. Сучасна технологія вирощування нуту. Методичні рекомендації. – Одеса. – 2011. – 31 с.
  12. Горох. Биологические особенности, сорта и современные технологии возделывания. Методические рекомендации. – Одесса. – 2006. – 27 с.
  13. Перспективы создания высокотехнологичных сортов гороха в Селекционно-генетическом институте // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – Одеса. – Вип.14(54). – 2009. – С. 137-142.
  14. Залежність урожайності та технологічності різних за генотипом сортів та ліній гороху від кліматичних умов вирощування // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. – Харків.  – Вип. 6. – 2009. – С. 81-90.
  15. Селекция гороха для условий юга Украины // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – Одеса. – Вип.15(55). – 2010. – С. 136-142.
  16. Горох. Сучасні сорти і технології вирощування. Методичні рекомендації. – Одеса. – 2011. – 41 с.  

Патенти, авторські свідотства 

  1. Свідотство №08106 на сорт сої Мельпомена. 

  2. Свідотство №08302 на сорт сої Фарватер. 

  3. Свідотство №08303 на сорт нуту Буджак. 

  4. Свідотство №07280 на сорт гороху Світ. 

 

Міжнародні наукові зв’язки 

  Спільна селекційна робота здійснюється з Всеросійським науково-дослідним інститутом зернобобових і круп’яних культур (Росія), Ставропольським науково-дослідним інститутом сільського господарства (Росія), Білгородським науково-дослідним інститутом сільського господарства (Росія), фірмою «КазАгроТрейд» (Казахстан), фірмою «Maрмара» (Турція), ТОВ «Осєва Ексімпо Прага» (Чехія), Міжнародним науково-дослідним інститутом напівпосушливих тропіків (Індія). 

Новини

Украинский Новостной Портал -- коротко о главном

Новости

agrosfera

Catsortiv

materiali

ribalka