• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg
  • 10.jpg
  • 22.jpg
  • 33.jpg
  • 44.jpg
  • 55.jpg
  • 88.jpg
  • 99.jpg

Animation

catsortiv

Cover

Кто на сайте

На сайті 7 гостей та відсутні користувачі

Besucherzahler russian wives
счетчик посещений

НауковА ДІЯЛЬНІСТЬ інституту 

 

Основні напрями діяльності 

            Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення – одна з провідних установ сільськогосподарської науки в Україні. Сьогодні тут створюються сорти і гібриди озимої м’якої і твердої пшениці, озимого і ярого ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої, нуту, гороху, сорго, соризу, люцерни.

            Протягом багатьох років виведені в установі сорти озимої м’якої пшениці, ярого і озимого ячменю займають основні площі посівів цих культур в Україні. Гібриди соняшнику, кукурудзи, сорти зернобобових культур також займають значні площі посівів і значною мірою впливають на рівень зборів урожаїв в країні.

            Основним поясненням широкого поширення іннова­цій Селекційно-генетичного інституту є їхні цінні ознаки – високий потенціал продуктивності, адаптивність, високі і стабільні показники якості продукції, стійкість до хвороб і екстремальних погодних чинників. Важливу роль відіграє також запропонована інститутом система впровадження розробок у виробництво.

Сучасні строки сортооновлення і сортозаміни в аграрному секторі показують тенденцію до прискорення, що є позитивним фактом. В Україні, особливо в степовій і лісостеповій зонах з розвинутим зерновиробництвом, повинен бути короткий період використання сортів, з частим оновленням насіння для забезпечення ефективної прибавки урожайності. 

Основними напрямами діяльності інституту є:

1. дослідження актуальних питань теорії селекції, насінництва сільськогосподарських культур та впровадження отриманих розробок в селекційний процес з метою його наукового забезпечення та удосконалення;

2. створення і впровадження в аграрне виробництво сортів і гібридів озимої м’якої і твердої пшениці, озимого і ярого  ячменю, кукурудзи, сорго, соризу, соняшнику, сої, гороху, нуту, люцерни;

3. виробництво і реалізація первинного та елітного насіння власних сортів та гібридів сільськогосподарських культур. 

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення є виконавцем завдань 9 Програм наукових досліджень НААН на 2011-2015 рр. (загалом 38 завдань): 

 

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №5 «Сільськогосподарська мікробіологія», 1 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №8 «Генетичні та фізіолого-біохімічні засади керування продуктивними процесами рослин», 7 завдань.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №9 «Генетичні ресурси рослин», підпрограма 1, 1 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №11, «Зернові культури», підпрограма 1 «Наукові засади нових методів селекції та створення на їх основі сортів і гібридів зернових, круп'яних, зернобобових культур з підвищеними адаптивними властивостями, продуктивністю та якістю продукції», 10 завдань.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №11 «Зернові культури», підпрограма 2 «Наукові основи підвищення ефективності зернового комплексу на основі створення сортів і гібридів з високою екологічною адаптивністю та енергоощадних технологій їх  вирощування», 2 завдання.

ПНД НААН на 2006-2010 рр. №12 «Олійні культури», підпрограма 1, 1 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №14 «Кормові ресурси», підпрограма 1, 3 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №17 «Овочеві і баштанні культури», підпрограма 3, 1 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №22 «Біоенергетичні ресурси», підпрограма 1 «Олійна  біосировина», 1 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №22 «Біоенергетичні ресурси», підпрограма 2 «Цукроносна біосировина», 1 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №22 «Біоенергетичні ресурси», підпрограма 3 «Крохмаленосна біосировина», 2 завдання.

ПНД НААН на 2011-2015 рр. №23 «Сільськогосподарська біотехнологія», підпрограма 1, 8 завдань.

  

Протягом 2012-2013 рр. в інституті виведено і передано на державне випробування 44 сорти і гібриди зернових, зернобобових, олійних культур. 

Впроваджено в аграрне виробництво України (внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні) 36 наукових розробок. 

Отримано 52 патенти на сорти рослин.  

Створено сортів, гібридів зернових, зернобобових, олійних, кормових культур  

Культура

Роки передачі на державне випробування

Всього

2007-2013

Всього

2012-2013

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Пшениця озима м’яка

6

9

7

11

7

6

5

52

11

Пшениця озима тверда

2

2

-

2

-

2

2

10

4

Ячмінь озимий

2

1

1

1

1

-

1

6

1

Ячмінь ярий

1

1

1

2

1

1

1

7

2

Кукурудза

2

4

2

2

1

2

2

13

4

Соняшник

1

4

1

3

3

16

7

28

23

Соя

1

1

2

1

2

1

1

8

2

Сориз

-

1

1

1

1

1

1

5

2

Люцерна

-

-

1

-

1

-

-

2

-

Еспарцет

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Сорго цукрове

1

-

1

1

1

6

2

10

8

Гриби

-

-

4

-

-

-

-

4

-

Нут

-

-

-

1

-

1

-

2

1

Горох

-

-

-

1

-

-

1

1

1

Всього

16

23

21

26

18

36

23

148

44

 

Внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні 

Культура

Роки реєстрації

Всього

2007-2013

Всього

2012-2013

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Пшениця озима м’яка

5

12

7

6

8

7

-

45

7

Пшениця озима тверда

1

1

1

2

2

-

-

7

-

Ячмінь озимий

1

-

-

-

2

-

-

3

-

Ячмінь ярий

1

1

1

1

1

1

1

7

2

Кукурудза

-

8

-

1

4

-

16

29

16

Соняшник

-

2

3

-

3

3

6

17

9

Соя

1

1

-

3

-

-

1

6

1

Сориз

-

4

-

1

-

1

-

6

1

Люцерна

3

-

-

-

-

-

-

3

-

Еспарцет

-

1

-

-

-

-

-

1

-

Сорго цукрове

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Гриби

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Нут

-

1

-

-

-

-

-

1

-

Горох

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього

12

31

12

14

20

12

24

125

36

 

            Селекція пшениці озимої м’якої. Сьогодні метою робіт в селекції озимої м’якої пшениці (розпочатих в 1912 році), які очолюють академіки НААН М.А.Литвиненко і С.П.Лифенко, є, перш за все, створення сортів універсального типу, адаптованих до змін клімату та сучасних умов вирощування; сортів для екологічно чистих технологій (органічного землеробства); екстра сильних сортів – для хлібопекарських цілей; м’якозерних – для кондитерських виробів. 

   За ознаками жаро- і посухостійкості одеські пшениці, без перебільшення, є кращими у світі. Але найбільш вираженими ознаками, які відрізняють їх від інших сортів, є винятково високі показники якості зерна. 

        За останні роки створено і зареєстровано цінні сорти універсального типу: Писанка, Землячка, Вдала, Господиня, Антонівка, Єдність, Безмежна, Заможність, Місія одеська, Благодарка одеська, Литанівка, Епоха одеська, Заграва одеська, Ластівка одеська, Журавка одеська, Голубка одеська, Лебідка одеська. 

            Вперше в Україні в інституті виведено сорти озимої м’якої пшениці напівкарликового та короткостеблового типу, а також сорти з якісно новими спектрами гліадинів та глютенінів, що кодуються генами, не присутніми раніше у генофонді українських сортів пшениці – такі сорти за технологічними властивостями зерна належать до групи екстра сильних пшениць, стійкі до листостеблових хвороб, з доброю морозостійкістю (Нива одеська, Ера одеська). 

          Сорти Подяка, Зміна рекомендовані для поширення в степовій та лісостеповій зонах при використанні високоінтенсивних технологій вирощування. Сорти Жайвір, Польовик, Ужинок, Зорепад крім високої продуктивності характеризуються стійкістю до екстремальних чинників середовища – посухи, несприятливих умов зимівлі. 

            Потенційна продуктивність нових одеських сортів пшениці у виробництві складає 104,0-124,0 ц/га. 

          На основі інтрогресивного генетичного матеріалу вперше в Україні створено сорти з комплексною стійкістю до 7 основних захворювань – борошнистої роси, бурої, стеблової, жовтої іржі, септоріозу, фузаріозу колоса, твердої сажки (Вихованка одеська, Щедрість одеська, Мелодія одеська). Такі сорти можуть вирощуватися в органічному землеробстві.

                 Селекція пшениці озимої твердої. Уваги заслуговують сорти озимої твердої пшениці, культури, вперше у світовій селекції створеної в Селекційно-генетичному інституті в 1960 році академіком ВАСГНІЛ Ф.Г.Кириченком. Показники якості макаронів у них знаходяться на рівні кращих світових стандартів. 

            Останніми роками в аграрному виробництві поступово збільшується зацікавленість до вирощування сортів Золоте руно, Континент, Гавань, Лінкор, що рекомендовані для степової зони, та сортів Лагуна, Гардемарин, Бурштин, Таврида, Крейсер, які формують вищі врожаї зерна в лісостеповій зоні. Керівник програми – А.І.Паламарчук. 

             Селекція ячменю. Селекцію ячменю в інституті було розпочато в 1916 році. У даний час вона зосереджена на виведенні сортів ярого ячменю з високими пивоварними, кормовими властивостями та сортів озимого ячменю з підвищеними показниками зимо-, морозостійкості. Висока результативність цих робіт (керівник –  академік НААН А.А.Лінчевський) пов’язана з розробкою та впровадженням концепції на пристосованість до мінливих умов вирощування. Науковцями створено новий тип шестирядних сортів високоінтенсивного типу, встановлено генотип сортів-дворучок і розроблено шляхи їхнього цілеспрямованого селектування. 

            У селекції озимого ячменю було розроблено програму надання сортам стійкості до сажкових захворювань, яка втілилась у виведення сортів з груповою стійкістю до збудників чорної (Ustilago  nіgrа), твердої (Ustilago hоrdеі) та летючої (Ustilago nuda) видів сажки. 

            Потенціал продуктивності ярих одеських ячменів у виробництві складає 90,0-92,6 ц/га, озимих – 97,0-105,0 ц/га. З кожних трьох гектарів посівів ячменю в Україні одеські сорти займають два.

            Кращими сортами в Державному реєстрі сьогодні є ярі сорти: Сталкер, Адапт, Вакула, Водограй, Геліос, Командор, Еней, Всесвіт, Святогор, Воєвода, Лука, Аватар та озимі сорти: Росава, Основа, Зимовий, Трудівник, Достойний, Селена стар, Абориген, Академічний, Буревій, Айвенго, Снігова королева. 

            Селекція кукурудзи. Дослідження з селекції кукурудзи (керівник робіт – член-кореспондент НААН В.М.Соколов, директор інституту) спрямовані на створення гібридів найбільш пріоритетних напрямів використання – скоростиглих для зони Лісостепу і Полісся (ФАО 150-200), а також посухостійких, середньостиглих і середньоранніх інтенсивного типу, високоадаптованих до умов степової зони (ФАО 250-390), зернового та силосного призначення. 

            У виробництві набули поширення гібриди Елегія МВ, Кобза МВ, Одеський 385 МВ, Шаланда МВ, Новація МВ, Евріка МВ. Їхня потенційна зернова продуктивність складає 111,3-166,3 ц/га.  

           Один з пріоритетних напрямів – створення селекційних технологій кукурудзи на основі методів маркерного аналізу ДНК. В інституті розроблено першу в Україні методику генетичного поліпшення кукурудзи на основі добору в популяціях за ДНК-маркерами і виведено перший в країні гібрид кукурудзи з використанням ДНК-технологій – Діалог. 

            Кращі сорти соризу, виведені в інституті, – Одеський 302, Дарунок, Дружній, Титан, Кварц, Салют мають середню урожайність зерна 50-55 ц/га при потенціалі до 90 ц/га (Г.К.Дремлюк, В.Л.Гамандій). В їх зерні відсутні таніни. Сорти Одеський 302 та Кварц вирізняються зерном, яке за твердістю придатне для отримання екструдованих харчових виробів. 

            Сорт соризу Титан за якістю крохмалю забезпечує найбільший вихід біоетанолу при переробці на біопаливо. Сорго цукрове Фаворит дає урожай зеленої маси до 100 т/га, а гібриди Мамонт, Зубр не мають рівних за вмістом розчинних вуглеводів в соку стебел.   

   Селекція соняшнику. Вченим інституту належить пріоритет у створенні перших вітчизняних високоолійних, стійких до основних хвороб, перш за все до вовчка, гібридів соняшнику. Сьогодні набули поширення у виробництві гібриди Анонс, Символ, Базальт, Сюжет, Антрацит, Славсон, Ореол  (Б.Ф.Вареник, В.В.Крутько). 

            Значним досягненням є виведення гібридів соняшнику з підвищеним (до 65-75%) та високим (до 90%) вмістом олеїнової кислоти. 

            Створюються самозапилені лінії з високою комбінаційною здатністю, стійкі до нових рас облігатних паразитів – вовчка (раси Е, F), несправжньої борошнистої роси (раса 730) та факультативних паразитів (фомопсису, білої, сірої гнилей). На їх основі виводяться високопродуктивні гібриди різних груп стиглості та різного призначення. 

  Селекція зернобобових культур. Селекція гороху (В.І.Січкар) зосереджена на виведенні сортів, придатних для однофазного збирання. Найбільші площі посіву в країні зайняті створеним в інституті сортом гороху вусатого типу Світ, придатним до збирання з використанням прямого комбайнування. Новий сорт Одорус вирізняється посухостійкістю та генетичною стійкістю до осипання. 

            Протягом останніх 35 років в інституті було отримано близько 30 сортів сої, придатних для кормового та харчового використання (В.І.Січкар). Найбільші площі в країні займають сорти Аркадія одеська, Одеська 150, Донька, Васильківська, Ятрань, Руса, Сяйво, які поєднують високу продуктивність, технологічність, підвищений вміст білка (до 40%) з доброю пристосованістю до умов вирощування, особливо на півдні країни, як на суходолі, так і при зрошенні. 

           Значним досягненням є створення крупнонасінних сортів нуту харчового напряму з масою 1000 насінин більше 400 г – Тріумф, Буджак, Одисей (О.В.Бушулян). Сорт Пам’ять толерантний до поширених хвороб та стійкий до проростання насіння на пні. 

            Селекція кормових культур. З кормових культур сорти люцерни Радуга, Зарниця, Мрія одеська, Світоч, Єва забезпечують урожай зеленої маси на  суходолі 500-700 ц/га, при зрошенні – до 1000 ц/га. Вони мають високу насіннєву продуктивність, яка при дотриманні вимог технології вирощування та задовільному забезпеченні запилювачами досягає в богарних умовах 4-5 ц/га, при зрошенні – понад 10 ц/га. Сорти Люба, Ласка при оптимальних умовах спроможні сформувати додатковий укіс зеленої маси восени (О.В.Бушулян). 

          Високопродуктивні сорти еспарцету Блиск і Адам у першому укосі забезпечують 350-450 ц/га зеленої маси та спроможні давати 2-й укіс зеленої маси. Їх середня насіннєва продуктивність складає 1,0-1,5 т/га. 

           В галузі теоретичних основ селекції розробляються методи оцінки селекційного матеріалу, створюється  вихідний матеріал, здійснюється контроль генетичної чистоти насіння за допомогою електрофоретичного аналізу білків зерна та ферментів.

Зокрема останніми роками було перенесено в геном пшениці від місцевого ендемічного дикорослого злаку Aegilops cylindrica серію генів з ефективною стійкістю до грибних захворювань та з позитивним впливом на якість зерна. На основі використання гена, походженням від Aegilops tauschii, створено перспективний селекційний матеріал та перший в Україні сорт бісквітної пшениці для спеціального кондитерського використання. Розроблено і впроваджено в селекційний процес технологію виведення сортів пшениці хлібопекарського використання, толерантних до ушкодження зерна клопом-черепашкою. Виділено від віддалених схрещувань унікальні генотипи пшениці, стійкі до проростання зерна на пні. 

За останні роки впроваджено в практику створення селекційного матеріалу нові гени – спонтанні мутації, гени, інтрогресовані в пшеницю від видів-співродичів, хромосомні транслокації та трансгени. На базі цього генетичного матеріалу здійснюється програма селекції сортів пшениці спеціального використання: екстрасильних, кондитерських, пшениці ваксі, чорнозерної пшениці з підвищеною поживною цінністю зерна, сортів для виробництва біоетанолу. Розроблено, запатентовано та впроваджено в практику оцінки якості селекційного матеріалу та якості товарного зерна пшениці ефективний експресний метод седиментації SDS-30. 

Пшениця м’яка і ячмінь вивчаються за рівнем фотоперіодичної чутливості та тривалістю яровизаційної потреби. Визначено внесок та тип дії генів Vrd, Ppd, Eps у варіювання тривалості періоду до колосіння. Показано вплив відмінностей за генами Vrn, Vrd, Ppd, Hg, Gli, Glu, фоточутливістю, тривалістю яровизації, висотою рослин,  цитоплазми Aegilops tauschii на прояв господарсько цінних ознак. Вивчено генетичне різноманіття, успадкування, генетичний контроль цитометричних ознак пшениці озимої та зв’язок цих відмінностей з морозостійкістю. У селекційний процес в якості вихідного матеріалу  впроваджуються рекомбінантно-інбредні та алоплазматичні лінії. 

Значна увага приділяється вирішенню важливих проблем імунітету у зв’язку з селекцією польових культур на стійкість до патогенів. Зокрема, досліджуються особливості розвитку фітопатогенів  зернових, зернобобових культур в степовому регіоні України, вивчається їх видовий, расовий і  біотипний  склад,  вірулентність,  агресивність та шкодочинність. Здійснюється пошук джерел і донорів стійкості до збудників основних захворювань. Досліджується генетична і фізіолого-біохімічна природа стійкості пшениці, ячменю, інших культур щодо збудників основних захворювань. Створюється вихідний селекційний матеріал пшениці з груповою стійкістю до патогенів. Розробляються і уніфікуються методи та практична фітопатологічна оцінка в процесі селекції пшениці, інших культур. 

            Модифіковано та впроваджено в роботу єдину методику добору і оцінки зразків озимих культур на зимостійкість. 

           Досліджуються біохімічні показники зерна, пов'язані з пивоварними властивостями ярого ячменю. Розробляються біохімічні методи оцінки якості насіння зернобобових культур з метою їх використання в селекції при відборі сортів продовольчого напряму. Розроблено експресні методи оцінки стійкості зернових культур до фузаріозу, гельмінтоспоріозу, жаро-, посухостійкості з використанням біохімічних показників. 

В галузі молекулярної генетики створена методика молекулярної ідентифікації геному Plasmopara helianthi Novot. для діагностики наявності патогена та удосконалення методів тестування стійкості соняшника до несправжньої борошнистої роси. 

Розроблена ДНК-технологія ідентифікації сортів рису посівного за генами стійкості до пірикуляріозу Pi-ta, Pi-b, Pi-k, Pi-33, Pi-9. Ідентифіковано сорти, які рекомендовано використовувати в селекції на стійкість до пірикуляріозу рису та пірамідування генів Pi-ta, Pi-b в генотипи для створення сорту з тривалою стійкістю. 

Запропоновані методики отримання фертильних дигаплоїдних регенерантів пшениці м’якої та рису шляхом андрогенезу. 

Сортова політика. реєстрація сортів і їх заміна 

Відомо, що, завдяки впровадженню нових сортів і гібридів у сільськогосподарське виробництво можна значно підвищити продуктивність культур. Лише по зерновим колосовим культурам приріст врожаю може становити 25-30%. 

Наявність великої кількості сортів у виробництві, особливо нових високопродуктивних, дає інституту можливість здійснювати ефективну сортозміну. 

Аналіз Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні за 2011-2013 рр. 

 

Культура

Рік

Всього сортів у Реєстрі

З них селекції:

установ НААН

інших українських заявників

закордонних заявників

всього

в т.ч. СГІ

Пшениця озима м’яка

2011

246

155

51

42

49

2012

250

160

55

36

54

2013

266

176

56

40

50

Ячмінь озимий

2011

41

23

7

2

16

2012

45

23

9

2

20

2013

46

25

9

3

18

Ячмінь ярий

2011

117

68

18

14

35

2012

116

64

14

12

40

2013

120

69

14

12

39

 В СГІ дотримуються того, що при здійсненні регіонального районування своїх сортів провідну роль повинна відігравати установа-оригінатор. Велику роль при цьому також повинні відігравати дослідні господарства мережі. 

Питома вага площ сортових посівів селекції СГІ у виробництві в Україні і в одеській області є високою. 

Сортовий склад посівів озимих зернових культур в одеській області в 2012-2013 рр. 

Культура

Усього по сортам,

тис. га

В т. ч. сорти:

СГІ

інші українські

зарубіжні

тис га

%

тис га

%

тис га

%

2012 рік

Пшениця

371,6

293,6

79,0

69,5

18,7

8,5

2,3

Ячмінь

225,5

162,3

72,0

0,7

0,3

62,4

27,7

Разом озимих

599,3

455,9

76,1

72,5

12,1

70,9

11,8

2013 рік

Пшениця

378,9

280,2

73,9

90,1

23,8

8,6

2,3

Ячмінь

211,4

151,3

71,6

6,2

2,9

53,9

25,5

Разом озимих

590,3

431,5

73,1

96,3

16,3

62,5

10,6

 

Сортовий склад посівів основних ярих культур в одеській області в 2012-2013 рр.  

Культури

Усього по сортам,

тис. га

В т. ч. сорти:

СГІ

інші українські

зарубіжні

тис га

%

тис га

%

тис га

%

Кукурудза

116,2

25,4

21,9

36,5

31,4

54,3

46,7

Ячмінь

106,7

105,1

98,5

1,1

1,0

0,5

0,5

Сорго

19,3

4,6

23,8

13,1

67,9

1,6

8,3

Горох

41,9

14,6

34,9

13,8

32,9

13,5

32,2

Всього (без сої)

324,2

149,4

46,1

96,2

29,7

78,6

24,2

Соя

10,7

6,1

57,0

3,8

35,5

0,8

7,5

 Одним з механізмів ефективної сортової політики є забезпечення товаровиробників високоякісним конкурентоспроможним насіннєвим матеріалом, що сприяє активному впровадженню сортів і гібридів у виробництво.

 diagrm1

 Площі насінницьких посівів під сортами СГІ в Україні, га 

Інститутом проводиться постійний моніторинг ринку насіння в Україні та за її межами, який дозволяє виявити сорти, що набули найбільшого розповсюдження, які не користуються високим попитом у виробництві, а також такі, що втратили свою привабливість. 

Найбільша кількість суб’єктів господарської діяльності, що використовують сорти інституту, знаходяться в Одеській, Харківській, Миколаївській та Запорізькій областях. Детальний аналіз розповсюдження сортів інституту як в цілому по Україні, так і всередині кожної області дав можливість виявити потенційних виробників насіння, за допомогою яких можна значно розширити посівні площі під сортами селекції Селекційно-генетичного інституту.

 diagrm2

 Ліцензіати СГІ (кількість по областям, 2012-2013 рр.), шт. 

Робота на ринку. Місце на ринку 

Основними науковими розробками Селекційно-генетичного інституту, які впроваджуються в аграрне виробництво і визначають ефективність його діяльності, є сорти і гібриди зернових, зернобобових, олійних, кормових культур, а показником впливу установи на аграрну галузь – їх розповсюдження. Зокрема, сорти сільськогосподарських культур, виведені в  інституті, за розрахунковими даними вирощуються в Україні на 6-7 млн. гектарів. 

Селекційно-генетичний інститут активно співпрацює з регіональними організаціями з питань прискорення впровадження нових сортів, удосконалення структури посівів. Наприклад,  удосконалення організації первинного насінництва в інституті значно скоротило термін впровадження в Одеській області селекційних розробок, з 5-6 років до 4. 

Частка посівів високих репродукцій озимих зернових культур в Одеській області дорівнює 51,3%, тоді як по Україні в цілому – 40%, що підкреслює безпосередній вплив інституту на стан виробництва в одеському регіоні. Широке і постійне використання сортів, гібридів Селекційно-генетичного інституту дає змогу Одеській області тільки за рахунок цього фактору отримувати щорічну прибавку збору зерна 190-220 тис. тонн, або 15-17% валового збору. 

Цінова політика при реалізації насіння в мережі СГІ ґрунтується з одного боку на рекомендаціях НААН, а з іншого – на серйозному аналізі ситуації в кожному конкретному випадку. Це дозволяє вести виважену маркетингову діяльність, не демпігувати і в той же час не перевищувати середній ціновий діапазон, сформований у регіоні. Так, протягом 2012-2014 рр. в інституті було встановлено такі базисні ціни залежно від генерації: 

Динаміка реалізаційних цін на насіння (2012-2013 рр.) 

2012 рік

Генерація насіння

Культура

Р-1

Р-2

Р-3

с/еліта

еліта

1 генерація

Озима пшениця

15,1

10,6

-

5,3

3,4

2,5

Озимий ячмінь

15,1

10,6

-

5,3

3,6

2,6

Ярий ячмінь

16,5

9,0

-

5,2

3,3

2,7

Горох

28,5

18,1

11,6

9,0

6,9

6,2

Нут

44,8

24,1

-

12,0

11,3

7,5

Соя

27,0

21,0

-

15,0

11,2

7,5

Сорго зернове

28,0

15,3

-

8,9

8,4

6,3

Сориз

33,6

18,3

-

10,7

10,0

7,6

Суданка

12,0

10,5

-

9,0

6,6

-

Люцерна

120,0

108,0

-

96,0

72,0

36,0

Еспарцет

18,0

16,2

-

14,4

10,8

7,2

2013 рік

 

Озима пшениця

12,0

9,0

-

5,3

3,4

2,6

Озимий ячмінь

12,0

9,0

-

5,3

3,4

2,6

Ярий ячмінь

17,0

12,0

-

6,0

3,8

3,0

Горох

25,0

18,0

11,0

9,0

6,7

5,5

Нут

47,0

26,0

17,0

13,0

11,5

7,7

Соя

27,0

21,0

 

15,0

10,0

7,8

Сорго зернове

60,0

-

-

-

30,0

25,0

Сориз

60,0

-

-

-

30,0

25,0

Суданка

30,0

-

-

21,0

13,0

8,0

Люцерна

130,0

110,0

-

90,0

50,0

35,0

Еспарцет

20,0

18,0

-

21,0

13,0

8,0

 

Виробництво і реалізація насіння 

У 2012-2013 рр., завдяки маркетинговій роботі, виробництво і реалізація насіння в мережі перевищували показники попередніх років. 

Обсяги виробництва та реалізації насіння в 2012-2013 рр. 

2012 рік

Обсяги виробництва та реалізації насіння, тонн

Культура

вироблено для реалізації

реалізовано

Ярий ячмінь

187,2

158,3

Озимий ячмінь

466,0

322,6

Озима пшениця

2956,8

1761,0

Зернобобові

27,1

27,1

Олійні  (разом з соєю)

1,0

1,0

Кукурудза

30,0

25,0

       Всього в 2012 р.

3668,1

2295,0

2013 рік

Обсяги виробництва та реалізації насіння, тонн

Ярий ячмінь

593,2

364,2

Озимий ячмінь

854,7

660,5

Озима пшениця

4319,1

1998,4

Зернобобові

201,4

89,8

Олійні  (разом з соєю)

15,8

10,6

Кукурудза

30,7

20,0

       Всього в 2013 р.

6014,9

3143,5

  

Демонстрація сортів інституту 

З метою пропаганди селекційних досягнень інституту, починаючи з 2011 року інститутом щорічно закладається близько 50 демонстраційних полігонів з сортами озимих та понад 60 полігонів ярих зернових культур в 19-ти областях України та інших країнах. 

Розміщення демонстраційних полігонів сортів селекції інституту зернових культур в 2012-2013 рр. 

№ з/п

Область

Кількість полігонів по культурам, шт.

пшениця озима

ячмінь

м'яка

тверда

озимий

ярий

1

АР Крим

2

2

13

13

2

Вінницька

2

2

1

1

3

Волинська

1

2

0

1

4

Дніпропетровська

2

2

0

2

5

Донецька

1

1

2

3

6

Запорізька

2

3

1

1

7

Кіровоградська

1

1

2

1

8

Львівська

1

0

1

1

9

Луганська

1

1

1

3

10

Миколаївська

3

3

1

12

11

Одеська

11

11

3

3

12

Полтавська

4

3

11

3

13

Сумська

2

3

0

2

14

Тернопільська

2

2

2

1

15

Харківська

2

1

0

3

16

Херсонська

6

3

1

3

17

Хмельницька

3

3

3

3

18

Черкаська

2

1

0

3

19

Чернівецька

2

2

1

2

Разом

50

46

43

61

 

Під урожай 2014 р. закладено 50 полігонів у 19 областях України лише по озимим пшеницям. Весною 2014 року організовано ще 60 пунктів випробування сортів ярого ячменю та інших ярих культур. 

Отримана оперативна інформація з місць дає змогу вчасно орієнтуватись щодо можливого попиту на насіння конкретних сортів по регіонах країни. 

Інституту підпорядковані 5 Державних підприємств, дослідних господарств (ДПДГ), розташованих у різних районах Одеської та Миколаївської областей: 

– ДП Експериментальна база Дачна (Одеська область); 

– ДПДГ Покровське (Одеська область); 

– ДПДГ Новоселівське (Одеська область); 

– ДПДГ Реконструкція (Миколаївська область); 

– ДПДГ Зелені Кошари (Миколаївська область). 

  Загальна земельна площа дослідних господарств інституту складає 27745 га, з них 25351 га сільськогосподарські угіддя, в т. ч. рілля – 20996 га. 

Основним напрямом їх діяльності є виробництво оригінального елітного і репродукційного насіння сільськогосподарських культур. 

 

Новини

Украинский Новостной Портал -- коротко о главном

Новости

aspirant

  

aspirant2

Catsortiv

materiali

ribalka