• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg
  • 10.jpg
  • 22.jpg
  • 33.jpg
  • 44.jpg
  • 55.jpg
  • 88.jpg
  • 99.jpg

Animation

catsortiv

Cover

Кто на сайте

На сайті 54 гостей та відсутні користувачі

Besucherzahler russian wives
счетчик посещений

НауковА ДІЯЛЬНІСТЬ інституту

Основні напрями діяльності

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення є виконавцем завдань семи Програм наукових досліджень НААН на   2016 -2020 рр. (загалом 29 завдань): 

ПНД 13 «Селекція зернових і зернобобових культур», 7 завдань.

ПНД 14 «Технології вирощування зернових культур. Селекція кукурудзи і сорго»,

1 завдання.

ПНД 15 «Олійні культури», 1 завдання.

ПНД 16 «Біоенергетичні ресурси», 1 завдання.

ПНД 22 «Корми і кормовий білок», 2 завдання.

ПНД 23 «Біотехнологія і генетика в рослинництві», 16 завдань.

ПНД 24 «Генофонд рослин», 1 завдання.

          За роки існування інституту створено понад 400 сортів і гібридів зернових, зернобобових, олійних та кормових культур. На даний час у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, налічується 220 сортів і гібридів, виведених в інституті.

Створено сортів, гібридів зернових, зернобобових, олійних, кормових культур за 2011-15 рр.

Культура      Роки передачі на державне випробування

Всього

2011-2015 рр.

 2011  2012  2013   2014   2015
Пшениця озима м’яка     7     6     5     7     6         31
Пшениця озима тверда     -     2      2     2     2           8
Ячмінь озимий     1     -      1     1      -           3
Ячмінь ярий     1     1      1     -     1           4
Кукурудза     1     2      2     2     4         11
Соняшник     3     2      2     2     2         11
Соя     2     2      2     -     2           8
Сорго цукрове, сориз     2     2      2     2     2         10
Люцерна     -     -      1     -     2           3
Нут     -     1      -     -     2           3
Горох     -     -      1     -     2           3

            Селекція пшениці озимої м’якої. Сьогодні метою робіт в селекції озимої м’якої пшениці (розпочатих в 1912 році), які очолюють академіки НААН               М.А. Литвиненко і С.П. Лифенко, є, перш за все, створення сортів універсального типу, адаптованих до змін клімату та сучасних умов вирощування; сортів для екологічно чистих технологій (органічного землеробства); екстра сильних сортів – для хлібопекарських цілей; м’якозерних – для кондитерських виробів. 

   За ознаками жаро- і посухостійкості одеські пшениці, без перебільшення, є кращими у світі. Але найбільш вираженими ознаками, які відрізняють їх від інших сортів, є винятково високі показники якості зерна. 

        За останні роки створено і зареєстровано цінні сорти універсального типу. 

            Вперше в Україні в інституті виведено сорти озимої м’якої пшениці напівкарликового та короткостеблового типу, а також сорти з якісно новими спектрами гліадинів та глютенінів, що кодуються генами, не присутніми раніше у генофонді українських сортів пшениці – такі сорти за технологічними властивостями зерна належать до групи екстра сильних пшениць, стійкі до листостеблових хвороб, з доброю морозостійкістю (Нива одеська, Ера одеська). 

          Сорти Подяка, Зміна рекомендовані для поширення в степовій та лісостеповій зонах при використанні високоінтенсивних технологій вирощування. Сорти Жайвір, Польовик, Ужинок, Зорепад крім високої продуктивності характеризуються стійкістю до екстремальних чинників середовища – посухи, несприятливих умов зимівлі. 

            Потенційна продуктивність нових одеських сортів пшениці у виробництві складає 104,0 -124,0 ц/га. 

          На основі інтрогресивного генетичного матеріалу вперше в Україні створено сорти з комплексною стійкістю до 7 основних захворювань – борошнистої роси, бурої, стеблової, жовтої іржі, септоріозу, фузаріозу колоса, твердої сажки (Вихованка одеська, Щедрість одеська, Мелодія одеська). Такі сорти можуть вирощуватися в органічному землеробстві.

Удосконалено технологію селекційного процесу, що скорочує термін створення нових сортів та цінного вихідного матеріалу на 4-5 років, а ефективність селекційної роботи на 20-30%.

diagr1

 

Підготовлено і видано науково-методичний посібник «Удосконалена технологія селекційного процесу пшениці м’якої озимої з використанням біотехнологічних і молекулярно-генетичних методів.

За повною чи частково використаною удосконаленою технологією створено і передано на ДСВ 5 сортів пшениці м’якої озимої: Житниця одеська, Дума одеська, Октава одеська, Ліга одеська, Манера одеська.             

 Селекція пшениці озимої твердої. Уваги заслуговують сорти озимої твердої пшениці, культури, вперше у світовій селекції створеної в Селекційно-генетичному інституті в 1960 році академіком ВАСГНІЛ Ф.Г. Кириченком. Показники якості макаронів у них знаходяться на рівні кращих світових стандартів. 

            Останніми роками в аграрному виробництві поступово збільшується зацікавленість до вирощування сортів Золоте руно, Континент, Гавань, Лінкор, що рекомендовані для степової зони, та сортів Лагуна, Гардемарин, Бурштин, Таврида, Крейсер, які формують вищі врожаї зерна в лісостеповій зоні. Керівник програми – А.І. Паламарчук. 

             Селекція ячменю. Селекцію ячменю в інституті було розпочато в 1916 році. У даний час вона зосереджена на виведенні сортів ярого ячменю з високими пивоварними, кормовими властивостями та сортів озимого ячменю з підвищеними показниками зимо-, морозостійкості. Висока результативність цих робіт (керівник –академік НААН А.А. Лінчевський) пов’язана з розробкою та впровадженням концепції на пристосованість до мінливих умов вирощування. Науковцями створено новий тип шестирядних сортів високоінтенсивного типу, встановлено генотип сортів-дворучок і розроблено шляхи їхнього цілеспрямованого селектування. 

            У селекції озимого ячменю було розроблено програму надання сортам стійкості до сажкових захворювань, яка втілилась у виведення сортів з груповою стійкістю до збудників чорної (Ustilago  nіgrа), твердої (Ustilago hоrdеі) та летючої (Ustilago nuda) видів сажки. 

            Потенціал продуктивності ярих одеських ячменів у виробництві складає 90,0-92,6 ц/га, озимих – 97,0-105,0 ц/га. З кожних трьох гектарів посівів ячменю в Україні одеські сорти займають два.

            Кращими сортами в Державному реєстрі сьогодні є ярі сорти: Сталкер, Адапт, Вакула, Водограй, Геліос, Командор, Еней, Всесвіт, Святогор, Воєвода, Лука, Аватар та озимі сорти: Росава, Основа, Зимовий, Трудівник, Достойний, Селена стар, Абориген, Академічний, Буревій, Айвенго, Снігова королева.

            Селекція кукурудзи та соргових культур. Дослідження з селекції кукурудзи (керівник робіт – член-кореспондент НААН В.М. Соколов, директор інституту) спрямовані на створення гібридів найбільш пріоритетних напрямів використання – скоростиглих для зони Лісостепу і Полісся (ФАО 150-200), а також посухостійких, середньостиглих і середньоранніх інтенсивного типу, високоадаптованих до умов степової зони (ФАО 250-390), зернового та силосного призначення. 

            У виробництві набули поширення гібриди Елегія МВ, Кобза МВ, Одеський 385 МВ, Шаланда МВ, Новація МВ, Евріка МВ. Їхня потенційна зернова продуктивність складає 111,3-166,3 ц/га.  

           Один з пріоритетних напрямів – створення селекційних технологій кукурудзи на основі методів маркерного аналізу ДНК. В інституті розроблено першу в Україні методику генетичного поліпшення кукурудзи на основі добору в популяціях за ДНК-маркерами і виведено перші в країні гібриди кукурудзи з використанням                       ДНК-технологій – Діалог і Діалог 300. 

            Кращі сорти соризу, виведені в інституті, – Одеський 302, Дарунок, Дружній, Титан, Кварц, Салют мають середню урожайність зерна 50-55 ц/га при потенціалі до 90 ц/га. В їх зерні відсутні таніни. Сорти Одеський 302 та Кварц вирізняються зерном, яке за твердістю придатне для отримання екструдованих харчових виробів. 

            Сорт соризу Титан за якістю крохмалю забезпечує найбільший вихід біоетанолу при переробці на біопаливо. Сорго цукрове Фаворит дає урожай зеленої маси до 100 т/га, а гібриди Мамонт, Зубр не мають рівних за вмістом розчинних вуглеводів у соку стебел.   

   Селекція соняшнику. Вченим інституту належить пріоритет у створенні перших вітчизняних високоолійних, посухостійких та стійких до найбільш шкідливих хвороб і вовчка, гібридів соняшнику. Сьогодні набули поширення у виробництві гібриди Базальт, Віват, Селянин, Сучасник, Славсон, Ореол           (Б.Ф. Вареник, В.В. Крутько).

            Значним досягненням є виведення гібридів соняшнику з підвищеним (до 65-75%) та високим (до 90%) вмістом олеїнової кислоти (Антрацит, Ореол, Кадет), а також толерантних до гербіцидів сульфонілсичовинної групи.

            Створюються нові самозапилені лінії з високою комбінаційною здатністю, стійкі й толерантні до нових рас вовчка (раси F, G), несправжньої борошнистої роси (раса 730) та факультативних паразитів (фомозу, фомопсису, білої, сірої та вугільної гнилей). На їх основі виводяться високопродуктивні гібриди різних груп стиглості із різноманітним жирнокислотним складом олії.

Проводиться робота з вирощування високоякісного добазового та базового насіння батьківських компонентів гібридів соняшнику, занесених до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Спільно з науково-дослідними установами НААН (Інститут рослинництва   ім. В.Я. Юр’єва, Інститут олійних культур), приватними селекційно-насінницькими компаніями та провідними європейськими селекційними компаніями (Єураліс Семенсес, Адванта, Штрубе Рісерч, Заатен Уніон та ін.) створені  й постійно створюються нові спільні гібриди різних груп стиглості, які вирощуються у виробництві  та проходять широке екологічне сортовипробування.

Селекція зернобобових культур (О.В. Бушулян). Селекція гороху зосереджена на виведенні сортів, придатних для однофазного збирання. Найбільші площі посіву в країні зайняті створеним в інституті сортом гороху вусатого типу Світ, придатним до збирання з використанням прямого комбайнування. Новий сорт Круїз вирізняється високою продуктивністю. 

           Найбільші площі в країні займають сорти сої харчового та кормового використання Донька, Васильківська, Ятрань, Руса, Сяйво, які поєднують високу продуктивність, технологічність, підвищений вміст білка (до 40%) з доброю пристосованістю до умов вирощування, особливо на півдні країни, як на суходолі, так і при зрошенні. 

           Значним досягненням є створення крупнонасінних сортів нуту харчового напряму з масою 1000 насінин більше 400 г – Тріумф, Буджак, Одисей. Сорт Пам’ять толерантний до поширених хвороб та стійкий до проростання насіння на пні. Новий сорт Скарб вирізняється крупним насінням, високою продуктивністю та рекомендований для вирощування по всіх зонах України.

            Селекція кормових культур (О.В. Бушулян). З кормових культур сорти люцерни Радуга, Зарниця, Мрія одеська, Світоч, Єва забезпечують урожай зеленої маси на  суходолі 500-700 ц/га, при зрошенні – до 1000 ц/га. Вони мають високу насіннєву продуктивність, яка при дотриманні вимог технології вирощування та задовільному забезпеченні запилювачами досягає в богарних умовах 4-5 ц/га, при зрошенні – понад 10 ц/га. Сорти Люба, Ласка, Ніжність, Насолода при оптимальних умовах спроможні сформувати додатковий укіс зеленої маси восени. 

          Високопродуктивні сорти еспарцету Блиск і Адам у першому укосі забезпечують 350-450 ц/га зеленої маси та спроможні давати 2-й укіс зеленої маси. Їх середня насіннєва продуктивність складає 1,0-1,5 т/га. 

У галузі теоретичних основ селекції розробляються та використовуються оригінальні маркерні систем ідентифікації та добору генотипів-носіїв генів агрономічно важливих ознак, експрес-діагностики шкодочинних патогенів, технологій in vitro для прискореного створення цінного вихідного селекційного матеріалу, здійснюється контроль генетичної чистоти та харчової якості насіння за допомогою електрофоретичного аналізу білків зерна та ферментів.

Реалізація програми наукових досліджень Національної академії аграрних наук України «Розвиток сучасних біотехнологій і підвищення ефективності методів поліпшення господарсько корисних ознак рослин, тварин і мікроорганізмів» (ПНД № 23 «Сільськогосподарська біотехнологія 2011–2015 рр.») Підпрограми 1 «Поліпшення генотипів рослин з використанням досягнень сучасної біотехнології» дозволила отримати результати, які мають як теоретичне, так і прикладне значення для розвитку селекції і генетики сільськогосподарських рослин.

Зокрема, розроблено методичні рекомендацій та одержано патенти на корисні моделі щодо оцінки вихідного селекційного матеріалу за генами стійкості до абіотичних і біотичних факторів, типу та темпів розвитку, якості продукції, детекції збудників поширених захворювань у селекційному матеріалі, використання методів маркер-опосередкованої селекції (MAВ, Marker Assisted Breeding) для прискорення та поліпшення процесу створення цінних генотипів, гомозиготного селекційного матеріалу, підвищення його генетичного різноманіття з використанням методів культури in vitro, використання технології ДНК-профілювання для ідентифікації та реєстрації сортів, визначення типовості, гібридності та стерильності вихідних форм, що підвищить ефективність селекції та насінництва.

Зокрема, розроблено ДНК-технології: ідентифікації та добору генотипів з комбінаціями генів і локусів, які пов’язані зі стійкістю до листової іржі, короткостебловістю, чутливістю до фотоперіоду та морозостійкістю пшениці м’якої озимої, низькотемпературною толерантністю ячменю, стійкістю соняшника до несправжньої борошнистої роси; ідентифікації та диференціації ліній кукурудзи за локусами, що пов’язані з цитоплазматичною чоловічою стерильністю; ДНК-добору генотипів в популяціях кукурудзи, що дозволяє на 70–80 % скорочувати обсяги сортовипробування; ДНК-детекції збудника несправжньої борошнистої роси соняшника.

Запропоновані удосконалені біотехнології отримання фертильних дигаплоїдних регенерантів пшениці м’якої та рису шляхом андрогенезу. Визначено умови ефективної регенерації зелених рослин у культурі пиляків in vitro пшениці та рису.

Впроваджено в практику створення селекційного матеріалу нові гени – спонтанні мутації, гени, інтрогресовані в пшеницю від видів-співродичів, хромосомні транслокації та трансгени. На базі цього генетичного матеріалу здійснюється програма селекції сортів пшениці спеціального використання: екстрасильних, кондитерських, пшениці ваксі, чорнозерної пшениці з підвищеною поживною цінністю зерна, сортів для виробництва біоетанолу.

Визначено внесок та тип дії генів Vrd, Ppd, Eps у варіювання тривалості періоду до колосіння. Показано вплив відмінностей за генами Vrn, Vrd, Ppd, Hg, Gli, Glu, фоточутливістю, тривалістю яровизації, висотою рослин,  цитоплазми Aegilops tauschii на прояв господарсько цінних ознак. Вивчено генетичне різноманіття, успадкування, генетичний контроль цитометричних ознак пшениці озимої та зв’язок цих відмінностей з морозостійкістю. У селекційний процес в якості вихідного матеріалу  впроваджуються рекомбінантно-інбредні та алоплазматичні лінії. 

Значна увага приділяється вирішенню важливих проблем імунітету у зв’язку з селекцією польових культур на стійкість до патогенів. Зокрема, досліджуються особливості розвитку фітопатогенів  зернових, зернобобових культур у степовому регіоні України, вивчається їх видовий, расовий і  біотипний  склад,  вірулентність,  агресивність та шкодочинність. Здійснюється пошук джерел і донорів стійкості до збудників основних захворювань. Досліджується генетична і фізіолого-біохімічна природа стійкості пшениці, ячменю, інших культур щодо збудників основних захворювань. Створюється вихідний селекційний матеріал пшениці з груповою стійкістю до патогенів. Розробляються і уніфікуються методи та практична фітопатологічна оцінка в процесі селекції пшениці, інших культур. 

            Модифіковано та впроваджено в роботу єдину методику добору і оцінки зразків озимих культур на зимостійкість. 

Розробляються біохімічні методи оцінки якості насіння зернобобових культур з метою їх використання в селекції при відборі сортів продовольчого напряму. Розроблено експресні методи оцінки стійкості зернових культур до фузаріозу, гельмінтоспоріозу, жаро-, посухостійкості з використанням біохімічних показників. 

Сортова політика, реєстрація сортів та їх заміна

Відомо, що, завдяки впровадженню нових сортів і гібридів у сільськогосподарське виробництво можна значно підвищити продуктивність культур. Лише по зерновим колосовим культурам приріст врожаю може становити 25-30%. 

Наявність великої кількості сортів у виробництві, особливо нових високопродуктивних, дає інституту можливість здійснювати ефективну сортозміну. 

У СГІ дотримуються того, що при здійсненні регіонального районування своїх сортів провідну роль повинна відігравати установа-оригінатор. Велику роль при цьому також повинні відігравати дослідні господарства мережі.

Питома вага сортів селекції СГІ у виробництві в Україні та в одеській області є високою. Одним з механізмів ефективної сортової політики є забезпечення товаровиробників високоякісним конкурентоспроможним насіннєвим матеріалом, що сприяє активному впровадженню сортів і гібридів у виробництво.

Аналіз Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні за 2011-2015 рр.   

Культура

Рік

Всього сортів у Реєстрі

з них селекції:

установ НААН

інших українсь-ких заявників

закордон-них заявників

всього

в т. ч. СГІ

Пшениця озима м’яка

2011

297

155

51

42

49

2012

250

160

55

36

54

2013

266

176

56

40

50

2014

291

182

63

41

68

2015

322

205

73

52

65

Ячмінь озимий

2011

41

23

7

2

16

2012

45

23

9

2

20

2013

46

25

9

3

18

2014

42

20

11

2

20

2015

49

23

12

2

24

Ячмінь ярий

2011

117

68

18

14

35

2012

116

64

14

12

40

2013

120

69

14

12

39

2014

111

65

16

10

36

2015

136

69

17

13

54

 diagr2

 

 

diagr3

 Інститутом провадиться постійний моніторинг ринку насіння в Україні та за її межами, який дозволяє виявити сорти, що набули найбільшого розповсюдження, які не користуються високим попитом у виробництві, а також такі, що втратили свою привабливість. 

Найбільша кількість суб’єктів господарської діяльності, що використовують сорти інституту, знаходяться в Одеській, Харківській, Миколаївській та Запорізькій областях. Детальний аналіз розповсюдження сортів інституту як в цілому по Україні, так і всередині кожної області дав можливість виявити потенційних виробників насіння, за допомогою яких можна значно розширити посівні площі під сортами селекції Селекційно-генетичного інституту.

Основними науковими розробками Селекційно-генетичного інституту, які впроваджуються в аграрне виробництво і визначають ефективність його діяльності, є сорти і гібриди зернових, зернобобових, олійних, кормових культур, а показником впливу установи на аграрну галузь – їх розповсюдження. Зокрема, сорти сільськогосподарських культур, виведені в інституті, за розрахунковими даними вирощуються в Україні на 6-7 млн. гектарів.

 diagr4

 

 Площі насінницьких посівів під сортами СГІ в Україні, га 

Селекційно-генетичний інститут активно співпрацює з регіональними організаціями з питань прискорення впровадження нових сортів, удосконалення структури посівів. Наприклад,  удосконалення організації первинного насінництва в інституті значно скоротило термін впровадження в Одеській області селекційних розробок, з п’яти-шести років до чотирьох. 

З метою пропаганди селекційних досягнень інститутом щорічно закладається близько 50 демонстраційних полігонів з сортами озимих та понад 60 полігонів ярих зернових культур в 19-ти областях України та інших країнах.

Інституту підпорядковані 5 Державних підприємств, дослідних господарств (ДПДГ), розташованих у різних районах Одеської та Миколаївської областей:

– ДП Експериментальна база Дачна (Одеська область);

– ДПДГ Покровське (Одеська область);

– ДПДГ Новоселівське (Одеська область);

– ДПДГ Реконструкція (Миколаївська область);

– ДПДГ Зелені Кошари (Миколаївська область).

  Загальна земельна площа дослідних господарств інституту складає     27745 га, з них 25351 га сільськогосподарські угіддя, в т. ч. рілля – 20996 га.

 

 

 

Культура

Роки передачі на державне випробування

Всього

2011-2015 рр.

2011

2012

2013

2014

2015

Пшениця озима м’яка

7

6

5

7

6

31

Пшениця озима тверда

-

2

2

2

2

8

Ячмінь озимий

1

-

1

1

-

3

Ячмінь ярий

1

1

1

-

1

4

Кукурудза

1

2

2

2

4

11

Соняшник

3

2

2

2

2

11

Соя

2

2

2

-

2

8

Сорго цукрове, сориз

2

2

2

2

2

10

Люцерна

-

-

1

-

2

3

Нут

-

1

-

-

2

3

Горох

-

-

1

-

2

3

Новини

Украинский Новостной Портал -- коротко о главном

Новости

agrosfera

Catsortiv

materiali

ribalka